Меню Рубрики

Приказ 255 моз украины желтухи новорожденных

Доброго времени суток нашим читателям. Сегодня будет статья о желтухах у
новорожденных. Периодически на консультациях деток первого месяца жизни мы
сталкиваемся с наличием у них затянувшейся желтухи, которым практически сразу после
выписки из роддома на патронаже участковой службы была дана рекомендация допаивать
водой (глюкозой и пр.). Давайте разберемся коротко и по существу нужна ли при желтухе
вода и какова роль ГВ при желтухах.
Для начала мы немного разберемся в том, откуда же берется желтуха. Это состояние когда
кожа и слизистые оболочки окрашиваются в желтый цвет. Что их окрашивает?
Билирубин. Точнее, избыточное количество билирубина. Теперь попробуем разобраться
откуда же он берется? В норме незначительное количество билирубина всегда
присутствует в организме любого здорового человека. Все мы знаем, что в нашей крови
есть очень важные клетки — эритроциты, внутри которых содержится гемоглобин, столь
нужный для обмена кислородом между кровью и тканями человека. Как и все клетки
организма эритроциты имеют свою продолжительность жизни — в среднем 120 дней. Когда
жизненный путь эритроцита подходит к концу он разрушается и его гемоглобин нужно
куда-то утилизировать. Гемоглобин будет расщеплен на гем и глобин. Гем содержит
железо, оно перерабатывается и идет на образование нового гемоглобина для нового
эритроцита. Глобин же постепенно превращается в так называемый непрямой
(свободный) билирубин. Эта форма билирубина является весьма токсичным веществом,
особенно если речь идет об его очень высоком содержании, прежде всего пагубному
влиянию подвергается головной мозг (так называемая ядерная желтуха). Раз свободный
билирубин вреден для клеток, то его нужно обезвредить. Для этого он связывается со
специальными транспортными белками и доставляется к клетке печени, где должна
произойти его дальнейшая трансформация в непрямой (связанный) билирубин. Связанный
билирубин уже не представляет серьезной опасности для тканей и путем дальнейших
превращений становится уробилином (выводится с мочой) и стеркобилином (выводится с
калом, окрашивая его в привычный нам коричневый цвет).
В норме этот процесс происходит постоянно, эритроциты разрушаются в небольшом
количестве от старости, небольшое количество образовавшегося гемоглобина, а затем уже
и билирубина легко и без напряга для организма, утилизируется и выводится с калом и
мочой.
Если мы говорим о новорожденных детках, то в первые дни жизни очень часто
встречается какое состояние как физиологическая желтуха. Плод живет несколько в иных
условиях, чем новорожденный, как следствие у него в крови содержание эритроцитов
больше, чем у ребенка, да и строение гемоглобина несколько отличается (так называемый
фетальный гемоглобин). После рождения такое количество эритроцитов уже не нужно,
зато требуется замена фетального гемоглобина на «обычный». Поэтому происходит распад
«лишних» эритроцитов, организм временно не справляется с таким авральным режимом
переработки гемоглобина и билирубина, как следствие в крови временно повышается
уровень свободного билирубина, что видно невооруженным взглядом на коже и
слизистых ребенка.
Если такая ситуация имеет место быть, то чем больше в крови белка, тем быстрее этот
процесс завершится, ибо без достаточного количества транспортных белков не получится
быстро им связаться со свободным билирубином и перевести его в клетку печени для
дальнейшей переработки и процесс может затянуться. Продолжение следует.

Желтуха новорожденных. Встречается у 70% новорожденных, то есть это очень частое состояние. Интересно, что у деток на грудном вскармливании встречается чаще чем у искусственников,чуть ниже станет понятно, почему. Чаще встречается у азиатских народов и коренного населения Америки. Это не про нас 😊 хотя у себя в клинике такие детки встречаются нередко.

Про физиологическую желтуху писали чуть ранее, а сейчас давайте поговорим про желтуху грудного вскармливания (breastfeeding jaundice) и желтуха грудного молока (breast milk jaundice) — постарайтесь почувствовать разницу с первых строк. Мало того, что об этом не учат врачей в институте, так оказывается, это еще и два разных состояния. Механизм этих двух желтух и клиническое течение отличаются некоторыми особенностями. Физиологическая желтуха и желтуха грудного вскармливания обычно к 3м неделям-одному месяцу проходят. Желтуха грудного ВСКАРМЛИВАНИЯ в принципе на глазах исчезает при устранении причины. Желтуха грудного МОЛОКА часто тянется до 12 недель.(!)

Причина желтухи грудного МОЛОКА до сих пор остается до конца не известной, но предполагается, что есть некие факторы, содержащиеся в грудном молоке, которые вступают в конкуренцию с билирубином(напомним, это то самое вещество, которое окрашивает кожу и слизистые в желтый цвет)в очень важном процессе коньюгирования (соединения) его с глюкуроновыми кислотами в печени. Причиной этого могут быть содержащиеся в грудном молоке половые гормоны матери, некоторые жирные кислоты, некоторые цитокины и т.д. То есть свободный (непрямой) билирубин циркулирует в высокой концентрации и не может в печени, соединившись с глюкуроновыми кислотами, покинуть организм естественным путем: какашки, моча, желчь. По мере созревания лактации концентрация этих веществ в молоке постепенно снижается, тем самым уменьшая погрешности выведения билирубина. Желтуха проходит.

Причина же желтухи грудного ВСКАРМЛИВАНИЯ иная. Для утилизации билирубина и связывания его в печени нужен белок, и этот белок в крови младенца естественно берется из еды(грудного молока или смеси). Соединившийся с белком билирубин поступает в печень и выводится. А если не выводится? Значит, мало белка поступает малышу! То есть желтуха грудного вскармливания встречается у тех детей, которые реально мало едят.( Ну а мало или много ест карапуз , мы уже знаем как выяснять). Попросту — это желтуха от голода.

То есть нет белка, непрямой билирубин не попадает в печень и не выводится потому что просто мало транспорта, который бы мог его доставить к печени. Вода же нужна только лишь для того, чтоб это все разбавить, вынести, смыть, как хотите понимайте, но не выводит вода билирубин сама по себе и без белка не получится помочь ребенку!

Мало сказать, должна заметить, что ИМЕННО голодные, мало набирающие вес новорожденные зачастую спят подолгу. Часа по 4. И ни одна еще мама из тех, чьи дети на 7е сутки мочились по 4 раза и при этом страдали от желтухи, не обратила на это внимание сама, без осмотра врача или медсестры. Ведь классно же. Дрыхнет. Да он от голода дрыхнет+ желтуха затормаживающе влияет на центральную нервную систему.

Проявляется желтуха желтизной кожи и слизистых, а также склер. Что важно знать маме: чем выше уровень билирубина, тем ниже распространяется желтуха. То есть не яркость желтизны личика нас пугает, а в первую очередь , желтые ли бедра и плечи, и не дай бог стопы и ладони. Есть шкала Крамера, она на картинке, по ней ориентируемся мы для предварительного решения вопроса об уровне билирубина. Есть значения, когда ребенка нужно обязательно госпитализировать, а есть те, когда можно оставить дома выполнять назначения врача. Я специально не пишу этих цифр, потому что вопрос о необходимости госпитализации решает только врач! Само собой, анализ на уровень билирубина является обязательным. По последним данным, его вполне могла бы заменить перкутанная (чрезкожная) билирубинометрия, это исследование с помощью специального прибора, которое определяет уровень билирубина бескровно. Прибор, к сожалению, достаточно дорогой, и мы мечтаем купить его себе в центр.

Для исключения желтухи грудного ВСКАРМЛИВАНИЯ нужно выяснить, достаточно ли кушает малыш. В помощь нам замер мочи и определение % потери веса. Обычно дети с желтухой грудного ВСКАРМЛИВАНИЯ имеют потерю 10% и более к 7му дню. В нормальных условиях с 7го дня обычно вес начинает прибавляться, к 10-14му дню дети возвращают свой вес при рождении. При желтухе грудного ВСКАРМЛИВАНИЯ с этим бывают сложности. Желтуха же грудного МОЛОКА обычно происходит у отлично набирающих вес детей и предположить ее можно тогда, когда у малыша старше месяца сохраняется желтушность кожи и слизистых.

Самое страшное при желтухе — это то, что билирубин является токсичным для головного мозга веществом, если его больше чем некие предельные количества, порядка 400 мкмоль/л, и мы больше всего боимся ядерной желтухи. Это тяжелое состояние, практически несовместимое с жизнью. Поэтому игры с желтухой в одиночку недопустимы. И консультация врача обязательна.

В Украине есть приказ #255 , регламентирующий тактику при желтухе. “Про затвердження
клінічного протоколу надання неонатологічної допомоги дітям „Жовтяниця новонароджених””. Отличный приказ, толковый и грамотный. Там четко описана тактика, и мы ее придерживаемся в своей работе.

Самое главное: не существует лекарств, которые могли бы убрать/вывести билирубин, об этом написано в том же Приказе #255. Как Вы уже поняли, вода билирубин не выводит. Желтуха лечится едой, ультрафиолетовыми лучами (можно написать отдельную статью, почему ) и очень редко — заменным переливанием крови.

Грудное вскармливание при желтухах ни за что не прерывается. Никакой анализ грудного молока на антитела нигде в мире не является показательным и не проводится. Желтуха грудного МОЛОКА не требует прекращения ГВ (Если только билирубин не более 340 мкмоль/л, тогда рекомендуют прекратить на 2-3 дня, но возвращают, комбинируя с фототерапией). Желтуха грудного ВСКАРМЛИВАНИЯ зачастую требует верной организации ГВ, учащения прикладываний или ИНОГДА даже докорма грудным молоком или смесью. И это оправдано. Авторитетное сообщество Medscape пишет: обратитесь к консультанту по ГВ. Это о чем говорит? Что цивилизованная медицина в первую очередь говорит о ГВ. Еда на первом месте и этой едой должно быть в первую очередь молоко мамы, во вторую смесь. Но не вода и не глюкоза боже упаси, а тем более не укрливы и гепадифы.

источник

Подушка+БЕСПЛАТНО весы Momert

Клинический протокол лечения неонатальной желтухи (укр.: «жовтяниці новонароджених», «неонатальна жовтяниця») интересует врачей, неонатологов, а ещё иногда и родителей, как оказывается!

Мы очень подробно постарались рассказать в наших статьях о том, «Что такое желтуха у новорожденных», «Как снизить высокий уровень билирубина у новорожденных» и про «Фототерапию, как один из основных методов лечения желтушки». Но у родителей возникают также вопросы о том, мол есть ли какие-то принятые медицинские правила, рекомендации, мировые практики по лечению желтушки у новорожденных?

И да, такие клинические рекомендации или предписания, или вернее сказать протоколы есть.Просто их не всегда легко найти на просторах интернета. Мы решили помочь и родителям, и врачам, неонатологам, для чего просто размещаем известные протоколы лечения неонатальной желтухи у нас на сайте.

Вот действующий протокол лечения желтухи новорожденных «Клінічний протокол надання неонаталогічної допомоги дітям», утвержденный приказом МОЗ Украины от 27.04.2006 г. № 255. Можно не искать, а просто открывать и читать прямо здесь. Ну если кто хочет, может постаравшись найти его на старом сайте МОЗ. Вот тут.

Есть также некий обновленный протокол по неонатальной желтухе или «Новий клінічний протокол «Допомога новонародженим з жовтяницею». Его удалось обнаружить на сайте Ассоциации неонатологов Украины. В этом протоколе учтены самые последние мировые практики по лечению желтушки.

Надеемся, что эти документы, собранные в одном месте у нас на сайте, также очень пригодятся не только любознательным родителям:), но врачам-специалистам. Ведь так бывает непросто найти нужные документы быстро на обширных просторах интернета!

Для родителей

Что такое этот вот самый клинический протокол? Это систематизированный документ, в котором собраны и расписан:

  • симптомы болезни,
  • возможные варианты протекания болезни, (в данном случае желтушки новорожденных),
  • практика и
  • рекомендации по её лечению.

Протокол призван помочь как врачу проводить лечение, так и пациенту в какой-то степени контролировать его. Пересказывать эти клинические протоколы мы не будем в нашей статье. Документы обширные, с картинками и графиками, в общем, с большушим объемом информации. Кому это важно, нужно или просто интересно — почитают сами:) А родители еще, при необходимости, после прочтения, обязательно проконсультируются со специалистом, т. е. со своим доктором:)

Можем только отметить, что фототерапия и в новом протоколе неонатальной желтухи и в действующем клиническом протоколе, тот что приказом МОЗ №255 утвержден, описывается как один из важных и действенных методов лечения желтухи у новорожденных («жовтяниці новонароджених»).

А проводить это лечение в определённых случаях можно в домашних условиях. В новом клиническом протоколе про это напрямую написано. А вот для лечения в домашних условиях можно арендовать специальное оборудование, т. е. фотолампу для лечения желтушки, например, у нас. Это просто и комфортно.

Вот о такой замечательной возможности, к сожалению, даже не все врачи еще знают. А жаль! Ведь это удобно и врачам, и родителям. А уж малышам комфортнее — однозначно! Хоть они и не скажут об этом. Так что обращайтесь к нам, в случае необходимости аренды такой фотолампы.


УТОЧНИТЬ НАЛИЧИЕ И СДЕЛАТЬ ЗАКАЗ

  • позвоните нам с 9:00 до 19:00 пн-пт, с 10:00 до 16:00 сб

(063) 366 00 95

(066) 759 99 12

(097) 175 13 50

  • оставьте голосовое сообщение по этим же телефонам
  • напишите в Viber (063) 366 00 95
  • на почту office@babyservice.ua
  • или в чат (см. правый нижний угол экрана)

Все виды сообщений можно оставлять нам круглосуточно!

Мы ВСЁ читаем, слушаем и обязательно вам ответим. в рабочие часы офиса.

источник

Приказ 255 МОЗ Украины об утверждении клинического протокола «Желтуха новорожденных».

При распаде эретроцитов высвобождается гемоглобин, продуктом распада которого в селезенке является непрямой билирубин. Дальше в крови часть его соединяется с альбумином, а вторая часть попадает в печень. Желтуха образуется от того непрямого билирубина в крови, который не успевает переработаться в печени и выбрасывается назад в кровь.

И дальше страшилки врачей о том, что билирубин в большой концентрации (>20) наносит непоправимую травму коре головного мозга ребёнка. Но, как мы с вами знаем, на самом деле билирубинам не место в головном мозгу. Он попадает туда только в том случае, если в этом самом мозгу есть травмы, из-за которых билирубин туда проникает. «…высокие титры билирубина у новорожденных – ювелирно отлаженный эволюционный механизм ответа на выталкивание ребенка в наполненный кислородом воздух после девяти месяцев пребывания в матке. Любое повреждение мозга, говорят они, является результатом других заболеваний, позволяющих билирубину проникнуть в мозг.”»
Отсроченное пережатие пуповины вызывает желтуху?

Хилари Батлер, Новая Зеландия.
Перевод Александры Казачек.

“Видишь ли Хилари, одна из причин, почему необходимо зажимать пуповину немедленно – если оставить ее в покое, получается сильная желтуха, приводящая к поражению мозга». Эти слова, впервые прозвучавшие в ответ на мои жалобы на пережатую немедленно пуповину, вновь зазвенели в моей голове, когда педиатр предъявил мне анализ крови и заявил, что намерен положить «под лампу» моего очень желтого сына. Мой ответ состоял из трех слов: «Через мой труп». Мне было достаточно лжи, обмана и обращения со мной как с идиоткой.

Когда родился Дэвид (младший, рожденный дома, сын – прим. пер.), я с интересом наблюдала, приведет ли полный объем крови, полученный им своим ходом из плаценты, к желтухе худшей, чем была у Иана. Дэвид получил желтуху, но слабее, и прошла она быстрее, чем у брата. Вот тебе и мудрость экспертов.

В 1993 г мое внимание привлекло следующее:

“Возьмем желтуху новорожденных. Младенцы с высоким уровнем билирубина в крови выглядят желтыми. Врачи помещают детей под специальные лампы, которые расщепляют молекулы билирубина и ускоряют его вывод. Однако, анализы и лечение желтухи новорожденных дорого обходятся матерям и детям в эмоциональном плане.

Однажды, готовя ужин, моя жена [д-р Сюзан Нейермайер из центра изучения здоровья Колорадского университета] вслух поинтересовалась: «Почему так много младенцев развивает желтуху?» — вспоминает антрополог Джон Бретт из Калифорнийского университета, Сан-Франциско.

Я ей на это ответил: «Наверно, потому что это нормально, так и должно быть».

Вполне возможно, что он прав. Билирубин действует как охотник за токсинами, подбирая молекулы, способные повредить клетки легких, кишечника, глаз и другие.

У старших детей и взрослых эту биохимическую «уборку» осуществляет система энзимов, у новорожденных эта система еще не готова.”

Издание The Guardian сообщает по тому же вопросу:

Д-ра Бретт и Нейермайер считают, что они (лампы для фототерапии) в лучшем случае не имеют смысла, в худшем причиняют вред. Билирубин исключительно полезен для подбирания кислородных свободных радикалов – высокореактивных молекул, способных нанести большой ущерб, если позволить им свободно циркулировать по организму.

…высокие титры билирубина у новорожденных – ювелирно отлаженный эволюционный механизм ответа на выталкивание ребенка в наполненный кислородом воздух после девяти месяцев пребывания в матке. Любое повреждение мозга, говорят они, является результатом других заболеваний, позволяющих билирубину проникнуть в мозг.”
Издание The Economist, в свою очередь, повторив все вышеизложенное, добавило:

“где ему (билирубину) совершенно не место, так это в мозгу – и туда-то он в нормальных условиях и не попадает.”

Если этого для вас достаточно, дальше можно не читать.

Если хотите добраться до главы и стиха первоисточника, вот они:

Развивая тему, в 1999 г д-р Нейермайер говорит: “Желтуха новорожденных – феномен наиболее распространенный, сложный, хорошо изученный и неверно понимаемый современной педиатрической медициной. Невзирая на тысячи исследований в течение почти 50 лет, желтуха новорожденных или гипербилирубинемия остается одной из самых загадочных и пугающих аспектов здоровья новорожденных. Мы полагаем, что основная причина этого продолжающегося недоразумения заключается в неверном понимании роли билирубина в период новорожденности. … билирубин у здоровых новорожденных – не неведомое и пугающее явление, а ожидаемая и приветствуемая часть перехода к внеутробной жизни, если рассматривать его с позиции эволюционной теории медицины. (выделено мной – Х. Б).

Если, как говорит д-р Нейермайер, все новорожденные поднимают билирубин намного выше норм взрослого человека, и большинство развивают и проходят через видимую желтуху в первые недели без всяких проблем. в чем проблема?

Как «желтушка» стала «опасной болезнью»? Весь вопрос поражения мозга (билирубиновой энцефалопатии) начал впервые рассматриваться в 50-е годы в связи с резус-конфликтом (вполне возможно, создаваемым немедленным пережатием пуповины у младенцев с отличным от матери резусом) и тогда, в рамках этого процесса, медицинская наука попыталась определить, что же нормально. Руководящие указания, определявшие «болезнь» в нормальной физиологической желтухе, были экстраполированы из плохо спланированных исследований небольшого числа больных детей с эритробластозом. При этом число исследований, пытающихся понять физиологическую основу желтухи у здоровых детей без фоновых заболеваний, трагически мало. Между физиологической и патологической желтухами огромная разница.

Новорожденный, чья желтуха вызвана ненормальными биохимическими процессами, имеет цвет кожи, больше похожий на желто-зеленый. Эти процессы/нарушения имеют названия, от которых глаза на лоб лезут, например: тирозинемия, гипотиреоидит, гепатитные синдромы такие как атрезия желчных протоков, муковисцидоз, киста желчного протока и альфа-1-антитрипсиновая недостаточность, фенилкетонурия, синдром Гилберта, синдром врождённой недостаточности глюкозо-6-фосфатдегидрогеназы, сепсис, рассеянная интраваскулярная коягуляция и синдром Криглера – Найяра (Crigler-Najar).

Хотя люди с синдромом Криглера-Найяра поддерживают уровень билирубина 19 мг/дл по 50 лет без какого-либо заметного вреда для нервной системы.

Цвет кожи при нормальной физиологической желтухе будет более бронзово-загорелого оттенка. Те исследования, которые заявили, что желтуха «вызывается» грудным молоком, проводились в больнице, во времена режимного кормления через 3-4 часа, в первые дни считалось, что молока у матерей нет и детям давали воду с глюкозой и смесь «чтобы мама отдохнула», что, разумеется, еще больше отодвигало налаживание кормления.

Интересно (и не подтверждено ничем кроме опыта), что, когда молоко приходит быстро, как у меня, хорошо сосущий ребенок может демонстрировать даже преувеличенно желтый цвет (и огромное количество мокрых пеленок), что говорит о том, что хорошее начало кишечной флоры и обильное «питье» помогает выводить билирубин. Такой вот положительный физиологический знак, который можно интерпретировать как «ухудшение» «болезни».

Тем не менее, одним из первых признаков недостатка молока тоже может быть сильная желтуха (и очень мало мокрых пеленок), поскольку недостаточное количество молока не блокирует деконъюгацию билирубина.

Тот факт, что большинство видов млекопитающих демонстрируют похожие метаболические процессы у новорожденных, говорит за то, что билирубин – не праздношатающийся токсический отход, только и ждущий причинить неврологический ущерб. Хотя именно так медики и считают, почему и постоянно меряют уровень билирубина в крови, и как только он достигает некоторой величины, ребенку закрывают глаза и подвергают фототерапии.

Сама идея фототерапии обязана своим существованием двум наблюдениям . Первое – «случайное оставление крови на солнце по неосторожности, приведшее к открытию, что билирубин на свету распадается до биливердина». Второе – случайное наблюдение медсестрой (Сестра Дж. Уард (J. Ward)), что кожа младенцев, на которую попадали солнечные лучи, светлела быстрее той, которая была от солнца закрыта.

На основании этих двух эмпирических наблюдений была начата практика фототерапии. Согласно д-ру Нейермайер, фототерапия вредна и для психики матери и для формирования связи с ребенком. Матери, чьи дети подвергаются фототерапии, склонны больше обращаться за медицинской помощью для детей, и более склонны к прекращению грудного вскармливания. У них пропадает уверенность в своих силах, они склонны больше полагаться на систему и меньше на себя, неспособных родить (или выкормить) здорового ребенка.

Матерям не объясняют «как и почему» в отношении желтухи, поскольку мнения о самой природе ее расходятся столь широко, что проще следовать протоколу, чем объяснить матери, что делают с ее ребенком.

Дети с билирубиновой энцефалопатией, с поражением мозга, не изучались в плане генетических основ для выделения билирубина, факторов, позволяющих билирубину проникать через барьер кровь-мозг, фоновых заболеваний печени и расстройств метаболизма, сепсиса … или влияния немедленного пережатия пуповины на широкий спектр физиологических параметров новорожденного. Исследования результатов желтухи необходимо делать, но с качественной контрольной группой детей, закрывших пуповину самостоятельно, и успешно кормившихся по требованию как следует.

И в данном случае речь не идет о самооправдании или валидации опыта. В медицинской литературы последних лет поднимаются вопросы связи фототерапии новорожденных с диабетом 1 типа, астмой и «существенно повышенным количеством обычных и атипичных невусов» (родинок). Авторы утверждают: “Ввиду незрелости кожи и иммунной системы новорожденных, интенсивная неонатальная фототерапия может существенно повлиять на развитие меланоцитов и невусов.”

Так является ли допустимым повышение риска развития рака кожи, если билирубин действительно природный антиоксидант новорожденных, критически необходимый для выживания? Можно было бы подумать, что проще вернуться к солнечным лучам, но, как ни парадоксально, фототерапевты теперь заявляют, что “В настоящее время не существует убедительных доказательств в поддержку использования солнечных лучей для лечения желтухи новорожденных.”

Если билирубин – действительно антиоксидант и охотник за свободными кислородными радикалами, как быстро новорожденный приобретает кислород и как это влияет на его организм?

Организм новорожденного с немедленно пережатой пуповиной еще не развил систему энзимов-антиоксидантов , при внутриутробном насыщении кислородом в 45% . Этот ребенок достигает насыщения в 90% только спустя 10 минут после рождения. Кесарята насыщаются кислородом еще медленнее. Что и как делает неклеммированный ребенок – мы не знаем.

Итак, первые 15 минут жизни этот немедленно клеммированный ребенок должен справляться с больше чем двойным объемом кислорода в системе кровообращения, которая находится в процессе перехода и переобучения. Этот поступающий дополнительный кислород будет производить свободные радикалы, которые способны причинять ущерб белкам, жирам и нуклеиновым кислотам. Как клеммированные, так и неклеммированные младенцы развивают желтуху. У новорожденных гораздо меньше, чем у взрослых, энзимов супероксиддисмутазы, каталазы и глютадионпероксидазы, и пока эти энзимы и другие системы-антиоксиданты еще не готовы к бою, билирубин резко возрастает и затем медленно падает в течение нескольких недель.

Это суммируется в одной из недавних статей :

“Недавно некоторые авторы высказали идею, что неконъюгированный билирубин физиологически полезен и работает как антиоксидант. В период оксидантного стресса, такие оксиданты как оксид азота играют важную роль в патогенезе заболеваний человека, особенно в период новорожденности. Новорожденные имеют ограниченную способность антиоксидантной защиты против циркулирующих свободных радикалов, а билирубин является мощным антиоксидантом –цитопротектором. Повышенный оксидантный стресс может запустить у новорожденных гипербилирубинемию, и высокие уровни сывороточного билирубина могут выполнять защиту клеток от ущерба оксидантов.”

Вспоминая Иана, с его чудно-бронзовой желтухой, длившейся более трех недель и Дэвида, с его мягкой и более коротким вариантом желтухи, я уже не сомневаюсь в том, что желтуха никакого отношения не имеет к времени пережима пуповины. Совершенно ясно, что это запрограммированный механизм выживания.

Многие исследования , проведенные в последнее время, показали, что позднее пережимание пуповину существенно увеличивает гематокрит, объем крови и насыщаемость тканей кислородом, но не увеличивает гипербилирубинемию, в наблюдаемых обеих группах разницы не обнаружено.

Обстоятельства, усугубившие, как я считаю, желтуху Иана, были: стимуляция родов синтоцином (Syntocinon) и эпидуральная анестезия (особенно бупивакаин, который мне вводили). Это только два препарата из длинного ряда использовавшихся позже, которые могут усугубить желтуху, занимая место в плазме, блокируя транспортируемый к выводу билирубин, оставляя его в крови. Тем не менее, я думаю и о том, какой «стресс» вызвало у него агрессивное ведение родов, «требующее» более высоких уровней антиоксиданта/билирубина для разрешения имеющихся проблем. Рождение Дэвида, по сравнению с братом, было отдыхом и куда более спокойным для всех нас.

Исследование , расставившее мысли Нейермайер по своим местам у меня в голове, вышло в 2004 г. Это должно быть настольным чтением для неонатологов. У птиц, рептилий и амфибий конечным продуктом распада кровяных клеток является менее токсичный биливердин. У млекопитающих биливердин заменяет более токсичный на вид «билирубин». Седлак (Sedlak) задает вопрос: “Для чего млекопитающим понадобилось осуществлять этот энергетически дорогой и ненужный лишний шаг в развитии энзимов, превращая относительно безобидный биливердин в более токсичный билирубин? Более того, зачем природа развила систему, создающую «повышенные» уровни билирубина у такого большого числа новорожденных?” Седлак указывает, что, если смотреть с позиции «зачем», биосинтез билирубина не имеет, как кажется, смысла.

Но, продолжает он, если билирубин защищает от оксидации липидов, таких как линолеиновая кислота и витамин А, и имеет антиоксидантную эффективность выше, чем витамин Е, то может быть, смысл имеется. Если 10 наномоль билирубина может защитить ткани от оксидантного стресса в 100 тысяч раз сильнее, чем перекись водорода, его стоит иметь в крови. Когда молекула билирубина действует в качестве антиоксиданта, с биливердин редуктазой, она окисляется до биливердина. Биливердин редуктаза – энзим, доступный повсеместно и в большом количестве, с высокой скоростью оборота, поэтому использование билирубина и биливердина вновь и вновь как цитопротектор, который постепенно расходуется и позже выводится, представляет собой “изящное проявление силы природы, использующей антиоксидантные свойства билирубина, но сохраняющей низкий эндогенный уровень билирубина в тканях.” Далее автор приводит множество исследований о том, как билирубин защищает детей и взрослых от огромного числа нарушений, и как люди с повышенными уровнями билирубина обладали преимуществом в плане выживания.

Читайте также:  Кто болел желтухой могут иметь детей

Он также подчеркивает, что у младенцев сывороточный билирубин в 100-1000 раз превосходит внутриклеточный, и что 99% его привязано к плазме и недоступно для внутриклеточного действия, однако, скорее всего, он будет оказывать прямое терапевтическое действие везде, где течет кровь и существуют оксидантные стимулы, одновременно питая ткани. Тканевый билирубин, скорее всего, действует при болезнях специфических органов. Автор также замечает, как мало науке известно о том, как билирубин входит в клетки и выходит из них.

В целом статья показывает, что билирубин является вполне вероятной стратегией выживания и заканчивается следующим комментарием: “мочевая кислота когда-то считалась исключительно токсическим отходом, вызывающим подагру, в то время как сейчас мы знаем, что это прекрасный антиоксидант. Подобным же образом, понимание роли билирубина как физиологического антиоксиданта, возможно, станет противоядием для его традиционно подмоченной репутации.”

Так почему же нам важно узнать, что именно делает билирубин, почему он присутствует у всех млекопитающих и почему физиологическая желтуха присуща большинству детей?

Если смотреть на причины поражения мозга и таких заболеваний как неонатальная энцефалопатия, придется учитывать, что : “Поскольку кислородные свободные радикалы считаются важными в происхождении длительного ущерба после гипоксии-ишемии, были разработаны терапии с целью разрушения свободных кислородных радикалов. Однако защитный эффект этих мер замечался только тогда, когда эти средства применялись за несколько часов до эпизода гипоксии-ишемии.”

Не это ли делает билирубин, как наилучший антиоксидант? Тем не менее, большинство педиатров считает физиологическую желтуху ядовитым злом, от которого надлежит избавляться как можно скорее.

В этом контексте пережимание пуповины становится важным, поскольку, хотя зажим и не влияет на то, будет у ребенка желтуха или нет, НЕ пережатая пуповина доказанно защищает детей от поражения мозга свободными радикалами:

“Недавнее рандомизированное исследования гемодинамики мозга продемонстрировало, что отсроченное пережимание пуповины (на 60-90 сек) улучшает оксигенацию мозга в первые 24 часа жизни. .. отсроченное на 30-120 сек пережимание пуповины ассоциируется с пониженной необходимостью переливания крови и меньшим риском внутрижелудочкового кровоизлияния. ”

Другое исследование говорит, что дополнительная кровь из плаценты у недоношенных младенцев «помогает стабилизировать церебральное кровообращение, саморегуляцию, улучшает доставку кислорода к уязвимым тканям, предотвращает ишемию и выброс цитокинов и обеспечивает дополнительный запас стволовых клеток для развития адекватной иммунокомпетентности.”Кроме того, предотвращается позднее начало сепсиса. “Отсроченное пережимание пуповины. улучшает снабжение тканей кислородом в условиях увеличивающегося объема крови. Увеличенный объем крови помогает наладить адаптацию легких и снижает необходимость в медицинских вмешательствах, особенно в вентиляции. .. этот резерв крови потенциально снижает риск гипоксии-ишемии мозга. получение полного объема плацентарной крови может быть полезным для снижения риска нарушений оксигенации мозга. Наше исследование демонстрирует улучшенную оксигенацию тканей мозга новорожденных после отсроченного пережимания пуповины.” Мне сложно поверить, что отсроченное, или даже вообще отсутствующее пережимание пуповины делает все это ТОЛЬКО для недоношенных детей!

А на форуме BMJ (Британского медицинского журнала) продолжаются дебаты , в которых многие врачи умоляют прекратить варварство немедленного пережимания пуповины.

Как еще можно дать ребенку больше шансов выжить, если не позволить ему получить всю кровь из пуповины и плаценты, повысив насыщение кислородом, предотвратив поражение мозга, и т.д. с добавлением дозы билирубина для нейтрализации свободных радикалов, появляющихся в результате необходимого повышения уровня кислорода?

Уникальная система, развившаяся специально для поддержки детенышей млекопитающих через переходный период, когда собственные антиоксидантные системы еще не готовы к работе, это называется оптимальное выживание здоровых детей без всяких болезней и патологий.

Литература:
“Medical Frontiers”, 1993. “Scientists turn to the Flintstone diagnosis” New Zealand Herald, May 26, Section 2, page 4.
Trevathan, W. 1999. “Evolutionary Medicine” June 17. ISBN-13: 978-0195103557 (Pages 7 – 23)
PMID: 11803408
PMID 18305267
PMID 18536103
PMID: 12697014
PMID 18426853
Zaramella, P. et al 2008 “Early versus late cord clamping: Effects on peripheral blood flow and cardiac function in term infants.” Early Hum Dev. Mar;84(3):195-200. PMID: 17513072.
PMID: 12552319.
Sedlak, T.W., et al. 2004. “Bilirubin Benefits: Cellular protection by a Biliverdin Reductase Antiox > PMID 15693398
Zaramella, P. et al 2008 “Early versus late cord clamping: Effects on peripheral blood flow and cardiac function in term infants.” Early Hum Dev. Mar;84(3):195-200. PMID: 17513072.
PMID: 17332197.
http://www.bmj.com/cgi/eletters/335/7615/312 and http://www.bmj.com/cgi/eletters/334/7602/1027-f

Желтуха новорожденного — появление видимого желтого окрашивания кожи, склер из-за повышенного количества билирубинов в крови.
1. Массивное разрушение эретроцитов
2. Снижена связывающая функция печени
3. Низкая трансформация билирубинов в кишечнике, повышенное всасывание его энтероцитами (клетками кишечника).

Классификация желтухи новорожденных ВОЗ:
Физиологическая — проявляется после 36 часов жизни новорожденного и характеризуется повышением уровня общего билирубина в сыворотке крови не более 205 мкмоль/л. Такая желтуха наиболее часто обусловлена особенностями развития и метаболизма новорожденного в этот период жизни. Физиологическая желтуха может иметь как неосложненное, так и осложненное течение, в связи с чем требуется тщательное наблюдение за состоянием ребенка.
Патологическая:
осложнённая физиологическая (затяжная) — определяется у доношенного ребенка после 14-го дня жизни, у недоношенного — после 21-го дня;
ранняя — появляется в первые 36 часов жизни новорожденного. Ее развитие в первые 24 часа жизни — это всегда признаки патологии, поэтому у данных новорожденных необходимо срочно определить уровень билирубина в сыворотке крови и назначить фототерапию;
поздняя — наблюдается после 7-го дня жизни новорожденного и всегда требует тщательного клинико-лабораторного обследования;
опасная — при очень быстром возрастании уровня билирубинов в крови.

При всех видах желтухи ГВ не противопоказано — доказано исследованиями доказательной медицины.
Самое эффективное питание при желтухе — грудное вскармливание. Грудное молоко содержит альбумины, которые связывают билирубины.

Виды желтух новорожденных:
1. Желтуха грудного вскармливания (3-5% случаев; диагнозы-исключения). Отлучить ребенка от грудного молока на 1 сутки: уровень билирубинов в крови падает и на вторые сутки кормить грудью снова.
2. Желтуха грудного НЕвскармливания. Ребенок недополучает грудное молоко, повышенная всасываемость билирубинов кишечником.

Проблема при желтухе — слишком сонный ослабленный ребенок. Коррекция прикладывания, контакт кожа к коже, слингоношение, метод Кенгуру для недоношенных. Если ребенок недостаточно эффективно сосёт и высасывает не всё молоко из-за нехватки сил при сосании — сцеживаем молоко, доливаем в кормление по системе СНС.

источник

Желтуха новорождённых может быть физиологической, т. е. нормальной, она длится с третьих по седьмые сутки рождения и не вредит крохе. Но в то же самое время непрямой билирубин, обуславливающий изменение цвета кожи, является токсичным для нервной системы. Если его уровень не снижается, а наоборот, превышает допустимый, развивается билирубиновая энцефалопатия, или ядерная желтуха.

Непрямой билирубин иначе называется свободным. Он образуется при распаде гемоглобина, когда исчерпавшие срок существования или повреждённые эритроциты (красные клетки крови) разрушаются в селезёнке. Стабилизирован альбумином (белком крови).

Через почки или желчевыводящие протоки покинуть организм непрямая фракция не может, для этого нужно завершить цикл преобразований. В клетках печени (гепатоцитах) билирубин конъюгируется (связывается) с глюкуроновой кислотой и выделяется с жёлчью в кишечник.

Билирубинсвязывающая способность плазмы крови определяет риск развития ядерной желтухи. У недоношенных детей она значительно ниже, чем у родившихся в нормальные сроки, поэтому билирубиновая энцефалопатия встречается в первой группе гораздо чаще.

Когда количество непрямого билирубина превышает допустимый порог – он составляет 170 мкмоль/л у недоношенных и 255 мкмоль/л и выше у остальных малышей, – появляются симптомы повреждения центральной нервной системы.

Ядерная желтуха новорождённых характеризуется поражением ганглиев и ядер нервных стволов в ткани головного мозга при проникновении билирубина сквозь гематоэнцефалический барьер. Нейроны, подвергаясь его токсическому воздействию, гибнут вследствие нарушений внутриклеточного метаболизма, а ядра мозга приобретают жёлтый цвет.

Болезнь имеет несколько последовательных фаз и начинается обычно на 4–7 день жизни малыша. Первичные признаки сохраняются несколько часов, включают вялость, сонливость, отказ от кормления, монотонный крик, рвоту.

Может наблюдаться «блуждающий взгляд» – отсутствие зрительного фокусирования, даже если что-то привлекает внимание ребёнка. Затем наступает следующий период, который характеризуют:

  • опистотонус (вынужденное положение с выгнутой спиной и запрокинутой назад головой);
  • судороги (ручки сжаты в кулаки – разогнуть их не представляется возможным, подёргиваются мышцы лица), апноэ (остановка дыхания), пронзительный «мозговой» крик, после чего ребёнок переходит в состояние ступора или комы, перестаёт реагировать на внешние раздражители, исчезает сосательный рефлекс;
  • повышение температуры тела.

Описанные симптомы ядерной желтухи новорождённых могут длиться от нескольких суток до нескольких недель. Изменения, наступающие в это время, уже не обратить вспять.

Период частичного исчезновения спастического сжатия мышц, который может быть принят за улучшение – всего лишь промежуточный этап перед окончательным формированием неврологической патологии: ДЦП (детский церебральный паралич), глухота, глубокие нарушения умственного развития.

Существует не только острая, но и хроническая форма ядерной желтухи. Она состоит из двух этапов – фазы гипотонии, гипертонуса мышц и задержки развития моторных (двигательных) навыков и формирования гиперкинетического синдрома (насильственных движений в конечностях).

Невозможно переоценить значение быстрого установления диагноза ядерной желтухи в первые часы от начала заболевания. Это единственный шанс предотвратить тяжёлые последствия билирубиновой интоксикации.

Нужно подробно рассказать врачу о том, какие именно симптомы встревожили при наблюдении за ребёнком, сколько они длились, могут ли быть связаны с какой-либо конкретной причиной. Такой опрос называется сбором анамнеза, т. е. сведений, полезных для оказания помощи малышу.

источник

О Фонде
Предложить помощь (пожертвовать)
Запросить помощь
Стать волонтёром (предложить сотрудничество)
Гранты для партнёров
Часто задаваемые вопросы
Отчёты Фонда
Контакты
Карта сайта
Сегодня (по календарю Майя): 13.0.1.9.10, 8 Ок, 3 Сек ( началась новая эпоха Водолея! )
Сегодня (по григорианскому календарю): 26 Июня 2014, Четверг (год от начала эпохи Рыб)
Сегодня (по еврейскому календарю): 28 Сивана 5774, Йом хамиши. ( יום חםישי כ»ח בסיוון ה’תשע»ד ) (год от начала эпохи Овна)
Сейчас знак Зодиака: Рак, созвездие: Близнецы Вычислить знак Зодиака
Калькулятор беременности (расчёт даты родов и прохождения обследований) Настроить под мою беременность
Калькулятор фертильных и бесплодных дней Настроить под мой цикл
Добро пожаловать на официальный Интернет-сайт Благотворительного фонда «Материнство»! Фонд проводит благотворительную деятельность по направлениям репродукции, воспитания и обучения, здравоохранения и хосписа, а также социальной политики. NWO

Протокол медицинского ухода за здоровым новорождённым ребёнком (приложение к указу Минздрава № 152 от 4 мая 2005 г) (на украинском)

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Сучасні принципи перинатальної допомоги базуються на концепції ВООЗ щодо фізіологічного ведення вагітності, пологів та фізіологічного догляду за дитиною з обмеженням медичних втручань без належних показань.

Протокол медичного догляду за здоровою новонародженою дитиною, розроблений з метою покращання стану здоров’я дітей, застосування сучасних ефективних технологій фізіологічного догляду за новонародженим, практичної допомоги медичному персоналу щодо їх здійснення.

Протокол базується на основних принципах науково-доказової медицини. Він включає в себе інтеграцію нових знань в практику і процес прийняття рішень з оцінкою потенційного ризику, ефективності та обґрунтованості медичних втручань для новонародженого. Розробка технологій протоколу базується на використанні систематичних оглядів, рандомізованих контрольованих досліджень(РКД) бібліотеки Кокрана з оцінкою їх важливості і ступеня достовірності.

Характеристика досліджень, що лягли в основу клінічних рекомендацій ( шкала рівнів доказовості ).

А – систематичний огляд рандомізованих контрольованих досліджень та/або високоякісний мета-аналіз;

В – високоякісний систематичний огляд когортних досліджень або досліджень «випадок-контроль», високоякісне когортне дослідження або дослідження «випадок-контроль», РКД;

С – когортне дослідження або дослідження «випадок-контроль» без рандомізації, РКД з низькою вірогідністю виникнення систематичних похибок;

D – описування серії випадків або неконтрольоване дослідження, або думка експертів; При здійсненні догляду за новонародженим використовуються методики та технології усіх рівнів з обов’язковим урахуванням дотримання вимоги поінформованої згоди матері .

1. Послідовність дій при здійсненні медичного догляду за здоровою новонародженою дитиною в пологовій залі.

1.1. Відразу після народження акушерка викладає дитину на живіт матері, здійснює обсушування голови і тіла дитини попередньо підігрітою стерильною пелюшкою, одягає дитині чисті шапочку і шкарпетки, накриває сухою чистою пелюшкою та ковдрою.

1.2. Одночасно лікар-педіатр-неонатолог, а за його відсутності лікар-акушер-гінеколог, здійснює первинну оцінку стану новонародженого.

Основна мета первинної оцінки стану новонародженого в пологовій залі – отримати відповідь на наступні питання:

1) чи немає вроджених вад розвитку і інших патологічних станів, які б вимагали невідкладного обстеження та втручання;

2) чи відбулася рання фізіологічна адаптація новонародженого. Оцінка стану новонародженого та медичний догляд за ним здійснюється відповідно наступного алгоритму.

Оцінка стану новонародженого

Таблиця № 1

Дихання нормальне Нерегулярне або відсутнє Нормальне Нормальне
Маса тіла / термін вагітності > 2500;
> 37 тижнів
> 2500;
> 37 тижнів
37 тижнів > 2500;
> 37 тижнів
серцебиття Якщо дитина дихає або кричить, має задовільний м’язовий тонус ЧСС не вимірюється 100 уд.хв. > 100 уд.хв.
Вроджена вада розвитку / полог. травма відсутня відсутня відсутня наявна
Діагноз Здоровий новонароджений асфіксія Мала вага при народженні Вроджена вада розвитку/пологова травма
Медичний догляд Медичний догляд за здоровою новонародженою дитиною Медичний догляд за новонародженою дитиною з асфіксією Медичний догляд за новонародженою дитиною з малою вагою при народженні Медичний догляд за новонародженою дитиною з вродженою вадою розвитку/полог. травм.

Зазнчені в таблиці №1 стани (здорова новонароджена дитина, новонароджена дитина з асфіксією, малою вагою при народженні, вродженою вадою розвитку/пологовою травмою) можуть бути в різних сполученнях і тому можуть потребувати сполучення процедур щодо медичному догляду.

При виявленні порушень ранньої фізіологічної адаптації та патологічних станів медичний догляд здійснюється за відповідними протоколами.

1.3. Після закінчення пульсації пуповини, але не пізніше 1 хв. після народження дитини акушерка, замінивши стерильні рукавички, перетискає та перетинає пуповину (див. розділ 8), за умови задовільного стану дитини (за результатами первинної оцінки стану новонародженого) перекладає дитину на груди матері.

1.4. Акушерка здійснює медичне спостереження за станом новонародженого протягом перебування дитини у пологовій залі. При порушенні стану новонародженого інформує про це лікаря-педіатра-неонатолога, а за його відсутності лікаря-акушера-гінеколога.

1.5. За появи пошукового і смоктального рефлексу (дитина піднімає голову, відкриває широко рот, шукає груди матері) акушерка допомагає здійснити перше раннє прикладання дитини до грудей матері.

1.6. Через 30 хв. після народження дитини акушерка електронним термометром вимірює новонародженому температуру тіла в аксилярній ділянці та записує результати термометрії у карті розвитку новонародженого (Ф097/о).

1.7. Після проведення контакту матері і дитини «очі в очі» (але не пізніше першої години життя дитини) акушерка після обробки рук (див. розділ 15) проводить новонародженому профілактику офтальмії із застосуванням 0.5% еритроміцинової або 1% тетрациклінової мазі відповідно до інструкції застосування одноразово.

1.8. Контакт «шкіра-до-шкіри» проводиться не менше 2 годин у пологовій залі, за умови задовільного стану матері та дитини.

1.9. Після завершення контакту “шкіра-до-шкіри” акушерка, перекладає дитину на зігрітий сповивальний стіл, здійснює обробку та клемування пуповини (див. розділ 8), вимірювання зросту, обводу голови та грудної клітини, зважування.

1.10. Лікар-педіатр-неонатолог, а за його відсутності лікар-акушер-гінеколог перед переведенням дитини та матері в палату спільного перебування здійснює первинний лікарський огляд новонародженого за схемою (див розділ 4.) і записує дані огляду в карту розвитку новонародженого.

1.11. Акушерка (медична сестра) одягає дитині чисті повзуни, сорочечку, шапочку, шкарпетки, рукавички. Дозволяється використовувати чистий домашній одяг.

1.12. Дитина, разом з матір’ю накривається ковдрою і переводиться в палату спільного перебування з дотриманням умов теплового ланцюжка.

Найважливішою умовою дотримання теплового ланцюжка є забезпечення температури у пологовій залі (операційній) не нижче ніж 25°С.

2.1. Організаційні умови забезпечення підтримки теплового ланцюжка. Ці заходи впроваджуються під час пологів та в перші дні після народження дитини з метою зменшення втрат тепла у всіх новонароджених. Невиконання хоча б одного з цих заходів розриває тепловий ланцюжок та ставить новонароджену дитину під загрозу переохолодження. Межами нормальної температури тіла новонародженого слід вважати 36,5о С-37,5о С при вимірюванні в аксілярній ділянці. Недотримання теплового ланцюжка підвищує ризик розвитку у новонародженого гіпоглікемії, метаболічного ацидозу, інфекції, дихальних розладів, уражень центральної нервової системи (крововиливи, судоми).

2.2. Десять кроків теплового ланцюжка.

1) Тепла пологова кімната (операційна). [B].
Приміщення повинно бути чистим та теплим, без протягів з відчинених вікон, дверей та кондиціонерів (вентиляторів). Оптимальною (безпечною) для матері та дитини вважається температура навколишнього середовища 25оС –28оС.
Все необхідне для зігрівання дитини (пелюшки, шапочка, шкарпетки, сорочечки, повзунки, ковдра) треба підготувати і підігріти завчасно.

2) Негайне обсушування дитини [B].
Відразу після народження (до перетинання пуповини) акушерка повинна обсушити тіло та голову дитини стерильними, сухими, попередньо підігрітими пелюшками.
Викласти дитину на живіт матері і закінчити обсушування. Вологі пелюшки треба відкласти, одягнути на дитину чисті шапочку і шкарпетки та накрити чистою сухою попередньо підігрітою пелюшкою.

3) Контакт “шкіра–до–шкіри”[С].
Контакт “шкіра-до-шкіри” запобігає втратам тепла та сприяє колонізації організму дитини флорою матері. На грудях матері дитина накривається чистою попередньо підігрітою пелюшкою та спільною з матір’ю ковдрою і знаходиться там до переведення в палату спільного перебування не менше 2 годин.

З метою контролю дотримання заходів теплового ланцюжка перше вимірювання температури тіла новонародженого здійснюється через 30 хвилин після народження в аксілярній ділянці електронним термометром.

4) Грудне вигодовування. [A].
Грудне вигодовування треба починати як можна раніше протягом першої години після народження, коли дитина проявляє ознаки готовності до початку годування та знаходиться з матір’ю в контакті “шкіра-до-шкіри”. Не треба примушувати дитину розпочинати перше годування, якщо вона не проявляє цих ознак.

5) Відкласти зважування та купання. [B].
Купання та зважування новонародженого відразу після народження приводить до втрат тепла (21) , тому ці процедури треба відкласти.
Кров, меконій частково видаляються зі шкіри новонародженого при обсушуванні після пологів. Залишки родової змазки не видаляються у дитини. Перше купання доцільно здійснювати вдома. Зважування та антропометрію дитини необхідно проводити після здійснення контакту “шкіра-до-шкіри” перед переведенням в палату спільного перебування.

6) Правильно одягнути та загорнути дитину. [А].
Туге сповивання шкідливе для новонародженого, тому що зменшує ефективність підтримання тепла дитиною, обмежує рухи дитини, обмежує дихальні рухи.
У зв’язку з цим дитину необхідно одягнути в чисті теплі повзунки, сорочечку, шапочку, шкарпетки та накрити теплою ковдрою.

7) Цілодобове спільне перебування матері та дитини [A]
За умови відсутності протипоказань новонароджена дитина повинна цілодобово перебувати разом з матір’ю в одному приміщенні. Спільне перебування матері та дитини забезпечує годування на вимогу, профілактику гіпотермії та профілактику внутрішньолікарняної інфекції.

8) Транспортування в теплих умовах. [B]
Якщо дитину треба транспортувати в інше відділення, (палату) медичні працівники зобов’язані забезпечити підтримку та контроль температури тіла для запобігання виникнення гіпотермії. В палату спільного перебування новонароджений повинен транспортуватися разом з матір’ю.
При народженні дитини шляхом кесарського розтину, новонароджений транспортується в кувезі або в дитячому ліжечку, вкритий теплою ковдрою.

9) Реанімація в теплих умовах.
Новонароджена дитина з асфіксією не може виробляти достатню кількість тепла, в зв’язку з чим підвищується ризик виникнення гіпотермії. Тому важливо забезпечити проведення реанімаційних заходів у теплих умовах.

10) Підвищення рівня підготовки та знань.
Всі медичні працівники повинні мати відповідну підготовку та навички з принципів дотримання теплового ланцюжка.
Члени сім’ї інформуються медичними працівниками щодо важливості підтримання нормальної температури тіла дитини.

3.1. Загальні положення.
Більшість новонароджених не потребують проведення рутинних медичних втручань у тому числі оглядів лікарями-спеціалістами. Кожне медичне втручання в т.ч. і огляд лікаря-спеціаліста має бути обґрунтованим та безпечним для дитини і проводитись за дотримання вимоги поінформованої згоди матері.

3.2. Відсмоктування слизу з ротової порожнини та носоглотки. [B]. Більшість здорових новонароджених не потребують проведення відсмоктування слизу з ротової порожнини та носоглотки.
Якщо виникає необхідність забезпечити прохідність верхніх дихальних шляхів у здорового новонародженого, слід застосовувати грушу, оскільки при її використанні вірогідність виникнення ускладнень менша, ніж при відсмоктуванні катетером.
Негативні наслідки рутинного відсмоктування слизу у новонароджених з ротової порожнини та носоглотки:
1) розвиток аритмії та брадикардії;
2) ларингоспазм;
3) високий ризик інфікування.

3.3. Перевірка прохідності стравоходу.
Здорові новонароджені не потребують рутинної перевірки прохідності стравоходу. Показання для обов’язкової перевірки прохідності стравоходу:
1) за наявності у роділлі багатоводдя (полігідроамніон);
2) за умови виявлення при ультразвуковому дослідженні вагітної малого шлунку плода або не виявлення його взагалі;
3) при наявності наступних клінічних ознак у новонародженої дитини:

  • велика кількість пінистих виділень з ротової порожнини;
  • при спробі годування дитини молоко повертається;
  • приступи кашлю з апное, ціанозом.

Негативні наслідки рутинної перевірки прохідності стравоходу:
1) розвиток аритмії та брадикардії;
2) ларингоспазм;
3) високий ризик інфікування.

3.4. Цитологічне та бактеріологічне дослідження шлункового аспірату. Цитологічне та бактеріологічне дослідження шлункового аспірату у новонародженої дитини проводити недоцільно через високий ризик ускладнень та низьку діагностичну значимість.

3.5. Бактеріологічне дослідження фекалій, посівів зі шкіри пуповини, тощо. Проведення бактеріологічних досліджень фекалій, та посівів зі шкіри, пуповини, тощо у здорових новонароджених недоцільне через низьку діагностичну значимість.

3.6. Додаткове обстеження новонародженого (лабораторні, рентгенологічні, УЗД, консультації лікарів-спеціалістів тощо)

Здорові новонароджені не потребують додаткового обстеження та консультацій лікарів-спеціалістів.
Лабораторне дослідження крові здійснюється у наступних випадках:
1) новонародженим, які були народжені жінками, що мають 0 (І) групу крові та / або Rh негативний тип крові, необхідно визначити групу крові та Rh фактор шляхом дослідження пуповинної крові [B].
2) якщо жінка не обстежена на рівень анти Rh антитіл та має Rh негативний тип крові, необхідно визначити рівень білірубіна пуповинної крові.

3.7.1. Перше зважування новонародженого здійснюють в пологовій залі після проведення контакту “шкіра-до-шкіри” та прикладання дитини до грудей перед переведенням дитини в палату спільного перебування матері та дитини.

3.7.2. При зважуванні дитини дотримуються принципів забезпечення теплового ланцюжка з метою запобігання переохолодження дитини.

3.7.3. Здоровий новонароджений не потребує щоденного зважування.

3.7.4. Щоденне зважування новонародженої дитини проводять за медичними показаннями.

3.7.5. Перед випискою з пологового стаціонару зважування дитини є обов’язковим.

4.1. Організаційні умови здійснення лікарського догляду новонародженого
1) Первинна оцінка стану новонародженого здійснюється лікарем-педіатром-неонатологом а у разі його відсутності лікарем-акушером-гінекологом відразу після народження дитини.
2) Первинний лікарський огляд новонародженого здійснюється в пологовій залі лікарем-педіатром-неонатологом (у разі його відсутності лікарем-акушером-гінекологом) перед переведенням дитини в палату спільного перебування матері та дитини.
3) Лікар який здійснив первинний лікарський огляд записує результати огляду в медичній документації, забезпечує інформування батьків про стан здоров’я дитини на момент огляду.
4) Якщо первинний лікарський огляд новонародженого здійснено лікарем акушером-гінекологом (у разі відсутності лікаря-педіатра-неонатолога), лікар-педіатр-неонатолог оглядає дитину протягом першої доби після народження.
5) В подальшому лікар-педіатр-неонатолог оглядає дитину щодня, відмічаючи зміни в динаміці з записом у карті розвитку новонародженого. Він інформує матір щодо стану здоров’я дитини, дає рекомендації стосовно догляду за дитиною.
6) Лікарський огляд новонародженого здійснюється посистемно, не допускаючи переохолодження дитини.
7) Перед оглядом дитини лікар здійснює миття рук та знезараженя фонендоскопа. 8) В день виписки дитини з пологового стаціонару огляд лікаря-педіатра-неонатолога обов’язковий.

4.2. Первинний лікарський огляд новонародженого в пологовій залі.

4.2.1. Мета первинного лікарського огляду:
1) Визначитись щодо наявності чи відсутності у дитини вроджених аномалій, ознак інфекції, інших патологічних станів, які потребують медичного втручання.
2) Здійснити оцінку адаптації новонародженого.
3) Здійснити комплексну оцінку стану новонародженого за результатами первинного лікарського огляду та з урахуванням даних анамнезу і зробити відповідні призначення щодо подальшого медичного догляду.

4.2.2. Показники адаптації які необхідно визначити під час первинного лікарського огляду.

Таблиця №2

ОЗНАКИ НОРМАЛЬНІ МЕЖІ
Частота серцебиття 100 — 160 за хв.
Частота дихання 30 — 60 за хв.
Колір шкіри рожевий, відсутній центральний ціаноз
Рухи Активні
М’язевий тонус Задовільний
Температура новонародженого 36,5-37,5°С

4.2.3. Схема первинного лікарського огляду новонародженого.

1) Колір шкіри. Відображає успішність кардіореспіраторної адаптації. У здорових новонароджених дітей вся шкіра рожева (еритема новонароджених). Під час крику шкіра може набувати легкого ціанотичного забарвлення. Шкіра еластична, може бути вкрита родовою змазкою. Доношені новонароджені мають задовільний тургор м’яких тканин, у дітей, які народжені при переношеній вагітності, шкіра суха та може злущуватися, що не потребує лікування. Необхідно звернути увагу на наявність milia, монголоїдних плям, токсичної еритеми, які не вимагають лікування.

Поява жовтяниці в першу добу є патологічною. Звертають увагу на наявність набряків, пальпують лімфовузли. Перевіряється симптом білої плями: у здорової дитини після натискання на м’які тканини пляма зникає через 3 сек. Утримання плями понад 3 сек. свідчить про порушення мікроциркуляції.

2) Голова та череп: форма голови може бути брахіоцефалічна, доліхоцефалічна. Обвід голови 32 — 38 см у доношених.
За умови наявності родової пухлини або кефалогематоми необхідно відмітити розміри з зазначенням меж, консистенцію.
Визначаються розміри та стан великого тім’ячка та малого тім’ячка (за наявності). Оцінюється стан черепних швів: сагітальний шов може бути відкритий i ширина його не більше 3 мм. Інші шви черепа пальпуються на межі з’єднання кісток.

3) Обличчя: загальний вигляд визначається відповідно до положенням очей, носа, рота, визначають ознаки дизморфії.

4) Ротова порожнина: оцінюють колір слизової, рожева, симетричність кутів рота, цілісність піднебіння та верхньої губи.

Читайте также:  Кровь из вены на желтуху

5) Очі: звертають увагу на наявність чи відсутність аномалій розвитку та крововиливів у склери, колір склер, симетричність і розміри зіниць, можливі прояви кон’юнктивіту, тощо.

6) Зовнішні органи слуху: під час проведення огляду вух оглядають зовнішній слуховий прохід, форму та положення вушних раковин. Зміна форми і розташування вушних раковин спостерігається при багатьох дизморфічних синдромах.

7) Ніс: звертають увагу на форму носа.

8) Шия: при огляді звертають увагу на наявність або відсутність кривошиї.

7) Грудна клітка: в нормі циліндричної форми. Нижня апертура розвернута, положення ребер симетричне і наближається до горизонтального.

10) Легені: звертається увага на відсутність чи наявність втягнень яремної ямки, міжреберних проміжків, мечеподібного відростка при диханні. Під час аускультації над легенями вислуховується симетричне пуерильне дихання.

11) Серце: проводиться аускультація серця дитини, характер тонів, наявність додаткових шумів.

12) Живіт: округлої форми, приймає участь в акті дихання, м’який, доступний глибокій пальпації. Пальпаторно визначають нижню границю печінки та селезінки. В нормі печінка може виступати на 1,0 — 2,0 см з-під краю реберної дуги. Край селезінки не пальпується, або може пальпуватися під реберною дугою.

13) Статеві органи та анус: статеві органи мають бути чітко сформованими за жіночим або чоловічим типом.
У хлопчиків наявність фімозу є фізіологічним. Яєчка у доношених новонароджених пальпуються в калитці. У доношених дівчаток великі статеві губи прикривають малі. Визначають наявність анусу.

14) Пахова ділянка : пульс на стегновій артерії пальпується та перевіряється на симетричність. Зменшення наповнення пульсу може свідчити про коарктацію аорти а збільшення про відкриту артеріальну протоку.

15) Кінцівки, хребет, суглоби: звертають увагу на форму кінцівок, можливу клишоногість, кількість пальців з обох сторін на руках та ногах. Перевіряють відсутність вивиху та дисплазії стегон в кульшових суглобах: при розведенні в кульшових суглобах — розведення повне, симптом “клацання ” відсутній. При огляді спини звертають увагу на можливу наявність спино-мозкової грижі, дермальних синусів.

16) Неврологічне обстеження: визначається м’язевий тонус – поза дитини флексорна, при вентральному підвішуванні голова на одній лінії з тулубом; перевіряються фізіологічні рефлекси: пошуковий, смоктальний, долонно- ротовий (Бабкіна), хапальний рук, Моро. Пошуковий, смоктальний та ковтальний рефлекси оцінюють під час годування грудьми.

17) Здоровим доношеним новонародженим, у яких маса тіла знаходиться між 10-им та 90-им перцентилями, визначати гестаційний вік за допомогою постнатальних методів немає потреби. Показанням до визначення гестаційного віку на підставі огляду є мала маса тіла та не відповідність фізичного розвитку гестаційному віку, визначеному лікарем-акушером-гінекологом .

У разі фізіологічної адаптації новонародженого (табл. №2), яка перебігає в умовах раннього не обмеженого контакту матері та дитини, раннього початку грудного вигодовування, у разі відсутності вроджених вад розвитку або інших порушень в стані дитини, з врахуванням результатів лікарського огляду, дитину можна вважати здоровою на час огляду.

5.1. Організаційні умови забезпечення спільного перебування матері та новонародженого.

5.1.1. Спільним перебуванням слід вважати спільне перебування матері та її дитини в одній кімнаті протягом 24 годин на добу з моменту народження до моменту виписки з стаціонару.

5.1.2. Спільне перебування включає в себе такі етапи:
1) контакт “шкіра-до-шкіри” в пологовій залі;
2) спільне транспортування дитини із матір’ю в палату спільного перебування;
3) виключно грудне вигодовування на вимогу дитини;
4) догляд матері за своєю дитиною із залученням членів родини;
5) обґрунтована мінімізація втручань з боку медичного персоналу;
6) усі призначення та маніпуляції (вакцинація, обстеження на ФКУ та гіпотиреоз тощо) виконуються в палаті спільного перебування в присутності та за дотримання вимоги поінформованої згоди матері.

5.1.3. Температура тіла дитини вимірюється 2 рази на добу. Медична сестра протягом першої доби навчає термометрії матір, і далі мати сама вимірює температуру тіла дитини.

5.1.4. Догляд за шкірою i підмивання новонародженого під теплою проточною водою здійснює протягом першої доби медична сестра, навчає матір, яка в подальшому робить це самостійно.

5.2. Абсолютні протипоказання до спільного перебування матері та дитини:
1) відкрита форма туберкульозу;
2) гострі психічні захворювання матері.

6.1. В операційній забезпечується температура не нижче, ніж 25°С, без протягів з вікон чи дверей. Включається підігрів на сповивальному столику i лампа променевого тепла.

6.2. До початку операції (кесарів розтин) акушерка готує набір, в який входить: 3 стерильні пелюшки, чисті шапочка, шкарпетки, сорочечка, ковдра і викладає в операційній на сповивальний стіл під лампу променевого тепла.

6.3. Після народження, дитина передається лікарем-акушером-гінекологом акушерці (медичній сестрі) в стерильну попередньо підігріту суху пелюшку.

6.4. Первинну оцінку стану дитини здійснює лікар-педіатр-неонатолог.

6.5. Акушерка кладе дитину на сповивальний столик з підігрівом під лампу променевого тепла. Проводить обсушування новонародженого сухою стерильною попередньо підігрітою пелюшкою і пелюшка викидається, одягає дитині чисті шапочку і шкарпетки ,здійснює клемування пуповини, вільно пеленає i вкриває ковдрою. Дитина переводиться в палату спільного перебування де знаходиться під спостереженням медичної сестри.

6.6. У разі проведення операції кесарів розтин із застосуванням епідуральної анестезії роділлі, контакт «шкіра-до-шкіри» дитини і матері здійснюється в палаті спільного перебування за умови задовільного стану матері за висновком лікаря-акушера-гінеколога [B].

6.7. При наявності умов здійснюється контакт “шкіра-до-шкіри” дитини з батьком [В].

6.8. В палаті спільного перебування медична сестра здійснює медичний догляд за новонародженим відповідно до призначення лікаря-педіатра-неонатолога.

6.9. Перше прикладання до грудей та наступні годування за вимогою дитини, догляд за новонародженим в перші дві доби (цей термін залежить від стану матері) здійснюється за допомогою медичної сестри, можлива допомога родичів.

6.10. Виписка здорового новонародженого, який народився шляхом кесаревого розтину, здійснюється за станом матері.

7.1. Прикладання дитини до грудей матері.
Ознаки правильного прикладання дитини до грудей:
1) Підборіддя дитини торкається до груді.
2) Рот дитини широко відкритий.
3) Нижня губа дитини вивернута назовні.
4) Дитина більше захоплює нижню частину ареоли.

7.2. Як допомогти матері правильно прикласти дитину до грудей:
1) Мати повинна сісти чи лягти у зручному положенні і розслабитись. Вона може сидіти, тримаючи дитину перед собою, або лягти поклавши дитину поряд. Якщо їй зручно, вона може покласти дитину на подушку.
2) Сядьте поряд з матір’ю на одному рівні так щоб вам було зручно. Покажіть їй, як тримати дитину, щоб вона була повернута до неї обличчям.
3) Голова дитини повинна знаходитись на одній лінії з тілом, а її живіт – навпроти живота матері.
4) Якщо необхідно, підтримайте дитину ззаду за плечі, але не за потилицю. Її голова має бути злегка відкинута назад.
5) Матері слід підняти груди рукою і дати дитині всю молочну залозу, а не тільки сосок. Не потрібно защемляти пальцями сосок чи ареолу і намагатись заштовхнути сосок дитині в рот.
6) Мати може доторкнутись соском до губ дитини для стимуляції рефлексу захоплення.
7) Зачекайте поки дитина широко розкриє рот і захоче смоктати. Швидко прикладіть дитину до грудей.
8) Прикладіть дитину до грудей так, щоб її нижня губа була під соском. Таким чином підборіддя дитини буде прилягати до грудей. В такому положенні сосок буде знаходитись трохи вище центру дитячого рота і зможе стимулювати піднебіння.


Мал. 1. Дитина правильно прикладена до грудей матері


Мал. 2. Дитина неправильно прикладена до грудей матері

7.3. Основні способи положення дитини біля грудей

І. Як допомогти матері, яка сидить:


Мал.3.


Мал.4.

  • переконайтесь, щоб мати сиділа у зручному, розслабленому положенні (низьке сидіння зручніше, особливо при наявності опори для спини). Якщо сидіння досить високе, то варто мати підставку під ноги, але слідкуйте, щоб коліна не були підняті надто високо. Якщо мати сидить у ліжку, їй домогти можна за допомогою подушки.
  • Якщо дитина лежить у матері на колінах, допоможіть підняти дитину вище, щоб їй не треба було нахилятись вниз, щоб прикласти дитину до грудей.

Інші позиції дитини біля грудей в положенні “сидячи”. Положення “з-під руки” — голова дитини знаходиться на китиці руки матері, але. Це положення може бути корисним для:

  • годування близнюків;
  • якщо мати має певні проблеми при прикладанні дитини до грудей спереду;
  • для лікування лактостазу;
  • якщо для матері така позиція є просто зручною

Положення, при якому дитина знаходиться на руці, протилежній груді з якої годується – тулуб дитини лежить на передпліччі матері, китицею руки вона підтримує голову дитини на рівні вух або нижче, але не підштовхує її до грудей знизу. Такий спосіб рекомендується у наступних випадках:

  • дитина з малою вагою при народженні;
  • дитина ослаблена або з вродженими вадами;
  • мати віддає перевагу цьому положенню

ІІ. Як допомогти матері, яка “лежить”


Мал.5.

Мати повинна лежати у зручній розслабленій позі (в якій вона може спати), при цьому голова має лежати у дещо підвищеному положенні (краще використовувати високу подушку або класти руку під голову). Дитину при цьому вона підтримує іншою вільною рукою. Досить частою причиною того, чому дитину важко прикласти до грудей в положенні лежачи є те, що дитина знаходиться занадто високо і її голівці приходиться нахиляться вперед, щоб дотягнутися до соска.

Годування в положенні “лежачи” корисно у таких випадках:

  • після акушерських втручань, які ускладнюють здійснення годування в положенні сидячи (кесарів розтин, епізіо-, перінеотомія, акушерські щипці та ін.);
  • якщо матері хочеться спати, вона може годувати не встаючи з ліжка
  • мати може годувати стоячи (при неможливості сидіти чи лежати);
  • мати може годувати лежачи на спині (дитина зверху) – це положення зручне при лактостазі , а також при надмірній кількості молока у матері;
  • якщо дитині важко прилаштуватися до груді, то інколи може допомогти таке положення: мати лягає на живіт, спираючись на лікті, дитина під нею.

8.1. Організаційні умови та фізіологічне обґрунтування догляду за пуповиною, пуповинним залишком та пупковою ранкою.

8.1.1. Фізіологія: пуповина містить вену, 2 артерії та мукоїдну тканину (Вартонієв студень). Після пологів починається бактеріальна колонізація пуповини та шкіри як результат контакту “шкіра-до-шкіри”. Після перетинання і клемування пуповини починається її лейкоцитарна інфільтрація, що є одним з етапів відпадання пуповини. Невеличка кількість мутного слизу помилково може бути прийнята за гній. Під дією повітря пуповина підсихає, стає твердою та темною. Фізіологічний термін відпадання пуповинного залишку від 5 до 15 діб, але це може зайняти і більше часу.

8.1.2. Накладання пов’язок на пуповинний залишок та рутинне використання антисептиків зменшує рівень колонізації дитини мікрофлорою матері та лейкоцитарну інфільтрацію пуповини, тому може привести до затягнення строків відпадання пуповини та до інфікування пуповинного залишку госпітальною мікрофлорою [A].

8.1.3. Цілодобове спільне перебування та відмова від рутинного використання антисептиків, пов’язок дуже важливі для фізіологічної колонізації непатогенною флорою та попередження інфікування дитини нозокоміальною флорою від рук медичного персоналу.

8.1.4. Під час перетинання та клемування пуповини необхідно чітко дотримуватися основних принципів:
1) ретельне миття рук;
2) використання тільки стерильних інструментів та рукавичок;
3) використання чистого одягу дитини;
4) не накривати пуповинний залишок, пупкову ранку підгузниками;
5) ретельно стежити за ознаками інфекції: гіперемія; набряк; гнійне або сукровичне виділення, поганий запах.

8.2. Перетинання та клемування пуповини в пологовій залі (операційній):

8.2.1. Замінити використані рукавички на стерильні перед тим, як накласти стерильні затискачі на пуповину приблизно через 1 хвилину після народження дитини.

8.2.2. Перерізати пуповину стерильними ножицями.

8.2.3. Через 2 години після народження дитини на пеленальному столі накласти стерильну одноразову клему на 0,3 — 0,5 см від пупкового кільця.

8.2.4. Обробка культі пуповини антисептиками, антибіотиками недоцільна [A].

8.3. Догляд за пуповинним залишком [A].

8.3.1. Обов’язкове та ретельне миття рук медперсоналом та матерями.

8.3.2. Пуповинний залишок не треба накривати пов’язками або підгузниками [A].

8.3.3. Нема необхідності обробляти пуповинний залишок антисептиками та антибактеріальними засобами за умови забезпечення раннього контакту матері і дитини “шкіра-до-шкіри” з подальшим спільним перебуванням [A].

8.3.4. За умови відсутності раннього контакту “шкіра до шкіри ” матері і дитини та подальшого відокремлення від матері з метою профілактики колонізації госпітальною флорою рекомендується обробка пуповинного залишку та пуповинної ранки розчином брилиантової зелені [В].

8.3.5. Одяг дитини повинен бути чистим.

8.3.6. При забрудненні пуповинного залишку (залишки сечі, випорожнень тощо) необхідно відразу промити пуповинний залишок теплою кип’яченою водою з милом та ретельно просушити його чистою пелюшкою або серветкою.

8.3.7. Необхідно підтримувати пуповинний залишок завжди сухим та чистим.

8.3.8. Стежити за імовірними ознаками інфекції.

8.4. Догляд за пуповинним залишком (пупковою ранкою) після виписки з пологового стаціонару.

8.4.1. Дитину можна виписувати додому з пуповинним залишком, який не має ознак інфекції,при умові проведення медичним персоналом пологового стаціонару навчання та освоєння матір’ю навичок догляду за пуповинним залишком [A]

8.4.2. Необхідно підтримувати пуповинний залишок (пупкову ранку) завжди сухими та чистими.

8.4.3. Не накривати пуповинний залишок (пупкову ранку) підгузниками.

8.4.4.До загоєння пупкової ранки купати дитину у кип’яченій воді.

8.4.5. Ретельно стежити за ймовірними ознаками інфекції.

9.1. Загальні положення.
Догляд за шкірою дитини в періоді новонародженості потребує особливої уваги. Оскільки шкіра є захисним органом і кожне порушення її цілості може створювати можливості проникнення інфекції. Дитина вкрита vernix caseosae, комбінацією секрету сальних залоз та продуктів розпаду епідермісу, що вважається захистом шкіри новонародженого.

9.2. Організаційні умови здійснення догляду за шкірою.

9.2.1. Підмивання дитини здійснюють під теплою проточною водою так, щоб тіло не торкалось раковини, дівчаток спереду в напрямку до сідниць.

9.2.2. Огляд шкіри проводиться щоденно лікарем педіатром-неонатологом.

9.2.3.Не доцільно без медичних показів використовувати для догляду за шкірою присипки, мазі, тощо.

9.2.3. Одяг новонародженого повинен бути чистим і сухим.

9.2.4. Перше купання новонародженого слід здійснити в домашніх умовах.

Причиною виникнення геморагічної хвороби новонародженого є дефіцит К.
Вітамін К призначається всім новонародженим з метою профілактики геморагічної хвороби. Профілактичне введення: Вітамін К 1,0 мг внутрішньом’язово водиться в першу добу після народження одноразово.
При наявності пероральної форми вітаміну К рекомендується доза препарату 2 мг., яку вводять в першу та сьому добу життя [1Б].

11.1. Вакцинація новонароджених проти гепатиту B.

11.1.1. Організаційні умови вакцинації новонароджених проти гепатиту B.

1) Вакцинація здійснюється за дотримання вимоги поінформованої згоди матері.

2) Вакцинації проти гепатиту В підлягають всі здорові новонароджені до виписки з пологового будинку.

3) Вакцинацію новонароджених проводять безпосередньо у палаті після огляду дитини лікарем-педіатром-неонатологом з письмовим обґрунтуванням призначення вакцинації в карті розвитку новонародженого (Ф097/о)

4) Дітям, народженим від матерів з невизначеним або позитивним HBsAg статусом щеплення проводиться відразу після народження (краще в перші 12 годин після народження). 5) Дітям, що народились від матерів з позитивним HBsAg статусом при наявності специфічного імуноглобуліну проти гепатиту В рекомендовано одночасне його введення з вакциною. При цьому введення імуноглобуліну і вакцини здійснюється не пізніше першого тижня життя і у різні ділянки тіла.

6) Недоношеним новонародженим, які народились з масою тіла менше 2000 г від матерів з негативним HBsAg статусом вакцинація проводиться при досягненні дитиною маси тіла 2000 г або через 1 місяць.

7)Якщо дитина в тяжкому стані, проводити імунізацію слід після покращання стану дитини перед випискою з лікарні.

8) У тих випадках, коли дитина не була щеплена при народженні, її варто прищепити протягом одного місяця без попереднього обстеження крові на наявність HBsAg.

9) Дані про перше щеплення, отримане в пологовому будинку (дата, доза, серія, термін придатності) записуються у виписку із карти новонародженого (Ф.097/1/о), варто вказати характер загальних і місцевих реакцій, якщо вони мали місце.

10) Перед випискою з пологового стаціонару лікар-педіатр-неонатолог інформує матір про необхідність подальшої імунізації дитини згідно з діючим календарем щеплень в Україні.

11)Для вакцинації немовлят використовуються рекомбінантні вакцини, зареєстровані і дозволені до застосування в Україні.

11.1.2. Техніка введення відповідно до інструкції використання вакцини. Новонародженим вакцина вводиться внутрішньом’язово, в передньобокову поверхню стегна (чотириглавий м’яз) .

11.1.3. Побічні реакції при застосуванні вакцини проти гепатиту В нечасті, слабко виражені і зникають протягом 2-3 тижнів. Можуть спостерігатися симптоми в місці ін’єкції вакцини (гіперемія, больова реакція), субфебрильна температура.

11.2.Вакцинація новонароджених проти туберкульозу.

11.2.1. Організаційні умови вакцинації новонароджених проти туберкульозу:

1) Вакцинація здійснюється за умови додержання інформованої згоди матері.

2) Вакцинація проти туберкульозу проводиться всім новонародженим на 3 — 5-ту добу життя за винятком:

а)Якщо дитина хвора, імунізація проводиться після одужання та обов’язково до виписки з лікарні.

б)Якщо мати дитини хвора на активний туберкульоз легень і отримувала лікування менш ніж за 2 місяці до пологів або у жінки діагностовано туберкульоз після народження дитини, враховуючи високий ризик інфекції у новонародженої дитини, вакцинація не проводиться. Рекомендована профілактична доза ізоніазиду 5 мг/ кг ентерально 1 раз на добу.

в)При народженні недоношеної дитини вагою менше 2000г вакцинація проти туберкульозу здійснюється по досягненні дитиною маси тіла 2000 г обов’язково до виписки із лікарні.

3) Щеплення проводить спеціально підготовлений медичний персонал лікувально-профілактичних закладів.

4) Вакцинацію новонароджених проводять безпосередньо у палаті після огляду дитини лікарем педіатром-неонатологом з письмовим обгрунтуванням призначення вакцинації в карті розвитку новонародженого (Ф097/о)

5) Дані про перше щеплення, отримане в пологовому будинку (дата, доза, серія, термін придатності) ) записуються у виписку із карти новонародженого (Ф.097/1/о), варто вказати характер загальних і місцевих реакцій, якщо вони мали місце.

6) Вакцину БЦЖ зберігають у спеціально призначеній кімнаті (кімнаті БЦЖ) в холодильнику. У цій кімнаті проводять розведення вакцини.

7) Препарат зберігають при температурі не вище +4° С.

11.2.2. Спосіб застосування та дозування.

Вакцину БЦЖ застосовують відповідно до інструкції внутрішньошкірно.

11.2.3. Нормальна реакція на введення: на місці внутрішньошкірного введення вакцини БЦЖ розвивається специфічна реакція у вигляді папули розміром 5-10 мм у діаметрі. У новонароджених нормальна вакцинальна реакція з’являється через 6-8 тижнів. Реакція має зворотній розвиток протягом 2-3 міс, інколи й у більш тривалий термін. У 90-95 % вакцинованих на місці щеплення повинен утворитись поверхневий рубчик 5-10 мм у діаметрі.

11.2.4. Побічні реакції та ускладнення: ускладнення після вакцинації та ревакцинації БЦЖ відмічаються порівняно рідко та звичайно носять місцевий характер. Ускладненнями вважаються: підшкірні холодні абсцеси; виразки на місці внутрішньошкірного введення вакцини БЦЖ; лімфаденіти регіонарних лімфатичних вузлів, келоїдні рубці. Можливі БЦЖ-остити, генералізована БЦЖ-інфекція у дітей з вродженими імунодефіцитними станами.

12.1. Обстеження новонародженого на фенілкетонурію (ФКУ).

Фенілкетонурія – спадкове захворювання, зумовлене порушенням амінокислотного метаболізму, що веде до ураження насамперед центральної нервової системи. Хворі діти нерідко народжуються від здорових батьків, які є гетерозиготними носіями мутантного гена. Родинні шлюби різко підвищують можливість появи хворої дитини. Частота захворювання 1: 5571.

12.1.2. Організаційні обстеження новонародженого на фенілкетонурію.

1) Обстеження здійснюється за вимоги поінформованої згоди матері.

2) Мета скринінгу: раннє виявлення захворювання та призначення дієтичного лікування хворим до досягнення 8-тижневого віку. Ці терміни початку лікування дозволяють забезпечити повноцінний психічний розвиток дитини.

3) Показання: обстеження здійснюється всім новонародженим у віці 48-72 годин життя (обов’язковою умовою скринінгу слід вважати отримання дитиною грудного молока або суміші не менш ніж 24 години до забору крові).

12.1.3. Методика забору крові для скринінгового обстеження на ФКУ та гіпотеріоз.

1) Процедура, як правило, виконується медсестрою:

2) Відповідний бланк заповнюється кульковою ручкою уважно.

3) Місцем пункції є латеральна поверхня п’яти від лінії, проведеної від проміжку між 4-м та 5-м пальцями та п’ятою новонародженого. Якщо пункцію буде проведено в місці проекції п’яточної кістки, можливе ушкодження окістя, що призведе до ускладнення – п’яточного остеомієліту. Місце пункції зігрівають протягом 3-5 хв., потім протирають тампоном, змоченим в 70% розчині спирту, після чого необхідно добре просушити це місце стерильним тампоном, щоб уникнути гемолізу. При заборі крові одноразовий скарифікатор необхідно направляти перпендикулярно до поверхні, глибина пункції не більше ніж 2,5 мм (виникає небезпека розвитку остеомієліту). Не допускається проведення масажу п’ятки (виникає небезпека гемолізу, промішування інтерстиціальної та внутрішньоклітинної рідини). Першу краплю крові витирають, потім прикладають бланк перпендикулярно наступній краплі крові та просочують бланк кров’ю наскрізь. Краплею крові насичується спеціальний бланк із паперу. Діаметр кров’яної плями повинен бути рівним діаметру кола на фільтрованому папері з насиченням кров’ю зворотного боку. Кров наноситься на папір безпосередньо з п’ятки. Дозволити крові просохнути на кімнатному повітрі в горизонтальному положенні протягом двох або більше годин. Не складати докупи вологі бланки. Уникати дії тепла і прямого сонячного світла. Захищати бланки від випадкового контакту з рідиною.

12.1.4. Результати тестування і подальші дії:

Скринінгова лабораторія негайно повідомляє лікувально-профілактичний заклад за місцем проживання та спостереження дитини у разі позитивного результату після виписки з пологового стаціонару. У разі позитивного результату тесту здійснюється огляд новонародженого лікрем-генетиком та проводиться повторний аналіз крові. Якщо діагноз ФКУ підтверджується, необхідно терміново починати лікування, що дозволяє попередити тяжкі наслідки психічного розвитку дитини.

12.2. Обстеження новонародженого на вроджений гіпотиреоз.

Вроджений гіпотиреоз (ВГТ) – група захворювань, що супроводжуються зниженою продукцією тиреоїдних гормонів. У 90% хворих ВГТ виникає в результаті ураження зачатку щитовидної залози. Причиною понад 10% випадків ВГТ є генний дефект синтезу тиреоїдних гормонів або тканинних рецепторів до них.
Недостача тиреоїдних гормонів плоду веде до порушення диференціювання мозку. Ці зміни є незворотніми при пізньому виявленні та початку лікування після 2-3 тижневого віку. [A,B].

12.2.2. Організаційні умови обстеження новонародженого на вроджений гіпотиреоз.

1) Обстеження здійснюється за дотримання вимоги поінформованої згоди матері.

2) Мета cкринінгу: раннє виявлення захворювання та призначення лікування хворим новонародженим.

3) Показання: обстеження здійснюється всім новонародженим у віці 48-72 години життя до виписки з пологового будинку, (з тим, щоб у випадку сумнівного результату повторити тест, а у випадку повторного позитивного тесту – забрати кров з вени для визначення рівня ТСГ та гормонів щитовидної залози в сироватці та одразу (не пізніше 3-го тижня життя) розпочати замісну терапію [A,B].

12.2.3. Результати тестування і подальші дії. У разі позитивного або слабо-позитивного результату обстеження на гіпотиреоз скринінгова лабораторія, повідомляє лікувально-профілактичний заклад за місцем проживання дитини та пологовий (інший) стаціонар де були взяті аналізи.

13.1. В післяпологовому відділенні при огляді новонародженого важливо своєчасно виявити жовтяницю, для чого медперсоналу слід слідкувати за її появою не рідше, ніж кожні 8-12 год [D].

13.2. Виявленню жовтяниці сприятимуть огляд новонародженого за умови достатнього (оптимально, денного) освітлення й оцінка кольору шкіри після легкого натискування на неї.

13.3. Жовтяниця, як правило, спочатку з’являється на обличчі і, зростаючи, поширюється на шкіру тулуба і кінцівок.

13.4. Важкість жовтяниці, оцінена візуально, може не співпадати з рівнем гіпербілірубінемії.

13.5. У разі виявлення значної жовтяниці (табл. 3), медична допомога новонародженому надається згідно з відповідним протоколом.

13.6. Критерії „значної” жовтяниці новонародженого

Таблиця 3

Вік дитини (години) Локалізація жовтяниці Висновок
До 24 Будь-яка „Значна” жовтяниця
24-48 Кінцівки „Значна” жовтяниця
> 48 Стопи, кисті „Значна” жовтяниця

13.7. Недостатнє забезпечення калоріями і (або) дегідратація, пов’язані з недостатнім споживанням грудного молока, можуть спричинити розвиток важкої гіпербілірубінемії, тому збільшення частоти годувань грудьми запобігає цьому. Мати дитини повинна знати про необхідність годувати дитину грудним молоком в перші дні життя щонайменше 10-12 разів [C].

13.8. У разі наявності жовтяниці лікарський огляд повинен включати оцінку стану дитини після народження; адекватності об’єму молока, що споживається; кількості сечовипускань і випорожнень; наявності і важкості жовтяниці.

13.9. Приблизно 5-10 % немовлят на грудному вигодовуванні до 3 дня життя втрачають ? 10 % маси тіла при народженні, що вказує на необхідність динамічного спостереження за їх станом . Крім відсутності втрати маси тіла понад 10 %, ознакою адекватного грудного вигодовування також вважаються 4-6 сечовипускань (повністю мокрі 4-6 підгузників за добу) і 3-4 дефекації за добу, починаючи з 4-го дня життя дитини.

13.10. Напування новонароджених водою або глюкозою не запобігає розвиткові гіпербілірубінемії і не знижує рівень білірубіну сироватки [B].

13.11. Під час виписки батьки дитини повинні бути проінформовані лікарем-педіатром-неонатологом про причини і необхідність спостереження за появою (динамікою) неонатальної жовтяниці [D].

14.1. Новонароджена дитина може бути виписана з пологового стаціонару на третю добу життя, якщо загальний стан дитини, рівень підготовки та інформування матері з питань догляду та контролю за станом дитини відповідають наступним критеріям:

1) Пуповинний залишок або ранка повинні бути сухими та чистими, без ознак запалення.

2) Дитина підтримує температуру свого тіла в межах 36,5°С — 37,5°С.

3) Дитина має добрий смоктальний рефлекс.

4) Проведена вакцинація проти туберкульозу та гепатиту В, обстеження на фенілкетонурію та вроджений гіпотиреоз.

5) Дитина має задовільний стан.

6) Мати або члени сім’ї мають достатні навички догляду за дитиною.

7) Мати проінформована про попередження синдрому раптової смерті.

8) Мати проінформована про загрозливі стани дитини, при яких негайно треба звертатися за медичною допомогою:

  • Дитина погано смокче груди.
  • Судоми.
  • Порушення дихання (часте або утруднене).
  • Гіпо- або гіпертермія.
  • Пупкова ранка почервоніла або почала нагноюватися.
  • Гіпотонія або підвищена збудливість дитини.
  • Блювота або діарея.

9) В день виписки проведено зважування дитини та огляд педіатра-неонатолога, поінформовано лікувально-профілактичний заклад за місцем проживання дитини про виписку з пологового стаціонару.

10) Виписка із карти новонародженого (Ф097/о) заповнена правильно, містить необхідний обсяг інформації та рекомендації для забезпечення спадкоємності при здійсненні медичного догляду за здоровою новонародженим медичними працівниками лікувально-профілактичного закладу за місцем проживання дитини.

14.2. У перші дві доби після виписки додому всі новонароджені оглядаються вдома лікарем-педіатром дільничним (лікарем загальної практики-сімейним лікарем) з метою оцінки їх стану в .ч. і наявності жовтяниці. Час проведення такого огляду визначається тривалістю госпіталізації в пологовому будинку. У випадку виписки дитини на 3-тю добу життя такий огляд рекомендується провести до досягнення немовлям віку 120 год (5 днів) [C].

15.1. Основні види обробки рук.

Читайте также:  Кровь на глюкозу новорожденному при желтухе
Вид обробки Мета обробки
1. Звичайне миття рук з милом Видалення бруду та транзиторної флори, яка контамінує шкіру рук медичного персоналу в наслідок контакту з інфікованими або контамінованими об’єктами
2. Гігієнічна антисептика Видалення та знешкодження транзиторної мікрофлори рук

15.2. Звичайне миття рук з милом.

  • Звичайне миття рук з милом дозволяє видалити більшу частину (до 99%) транзиторної мікрофлори з забруднених рук.
  • Дуже важливо дотримуватись техніки миття рук, дослідження показали, що при рутинному митті рук подушечки пальців та внутрішні поверхні залишаються контамінованими.

15.2.2. Основні показання для миття рук.

  • Перед та після контакту з пацієнтом.
  • Після користуванням туалетом.
  • Перед і після прийому їжі.
  • У всіх випадках коли руки забруднені.

15.2.3. Рекомендована техніка миття рук.

  • Зняти персні та інші прикраси, так як вони затрудняють ефективне видалення мікроорганізмів.
  • Під помірним тиском теплої води слід енергійно намилити руки і терти одна об одну не менше 15 сек, після чого руки сполоснути. Треба намагатися охопити всі поверхні долонь і пальців.
  • Висушити руки паперовим рушником, яким закрити кран.[1Б].
  • Не слід користуватись для висушуванням рук загальним рушником багаторазового користування.
  • Персні, лак для нігтів затрудняють видалення мікроорганізмів.
  • Використовувати для миття рук необхідно рідке мило з дозатором. Дозатори багатократного використання з часом контамінуються, тому не слід добавляти рідке мило в частково заповнений дозатор. Дозатор необхідно вимити, висушити і тільки після того наповнювати свіжою порцією мила.

15.3. Гігієнічна антисептика.

Використовуються антисептичні препарати. Спиртові антисептики більш ефективні, чим водні розчини антисептиків.

15.3.2. Показання для гігієнічної антисептики рук:

  • Перед виконанням інвазійних процедур
  • Перед і після маніпуляцій з ранами
  • Перед і після маніпуляцій з катетерами
  • Перед використанням рукавичок і після їх зняття
  • Після контакту з виділеннями і предметами, які містили кров або мають вірогідність мікробної контамінації

15.3.3. Рекомендована техніка проведення гігієнічної антисептики.

  • При сильному забрудненні рук їх необхідно вимити спочатку з водою рідким милом, а потім нанести антисептик.
  • Спиртовий антисептик 5мл нанести на руки і втирати до висихання (витирати руки не слід).

15.4. Використання рукавичок.

1) Використання рукавичок не замінює миття та антисептичну обробку рук.

2) Після догляду за пацієнтом рукавички необхідно зняти.

3) Не дозволяється використання однієї пари рукавичок для догляду за двома пацієнтами, навіть при умові миття та антисептичної обробки рукавичок.[1Б].

15.4.2. Показання для використання рукавичок[Б]:

  • У всіх випадках, коли можливий контакт з кров’ю або іншими потенційно контамінованими матеріалами, слизовими оболонками.
  • Рукавички знижують ризик професійного зараження при контакті з інфікованими пацієнтами і їх виділеннями.
  • Рукавички знижують ризик зараження пацієнтів мікробами, які є частиною резидентної флори рук медичних працівників.
  • Рукавички знижують ризик контамінації рук персоналу транзиторними збудниками і наступної їх передачі пацієнтам.

Директор Департаменту організації та розвитку медичної допомоги населенню В.М. Таран

1. Andersson G.C. et al. Early skin-to-skin contact for mothers and their healthy newborn infants. Review. Cochrane library, issue 1, 2004

2. Care of the Umbilical Cord: A Review of the Evidence. Geneva, WHO (document WHO/RHT/MSM/98.4)/ WHO (1999).

3. Christensson 1992 et al. CRR “Temperature, metabolic adaptation and crying in healthy full-term newborns cared for skin-to-skin or in a coat”.

4. Delange F. Neonatal screening for congenital hypothyroidism: results and perspectives. Horm Res. 1997; 48(2):51-61.

5. B. Erenz, M. Jerzykowska, E. Wieja, A. Smorawi?ska, E. Korman. Wyniki bada? przesiewowych w kierunku wrodzonej niedoczynno?ci tarczycy u noworodk?w w Wielkopolsce [Результати скринінгу новонароджених щодо вродженої недостатності щитоподібної залози в Великопольщі] / Post?py w Neonatologii. Nr 9. problemy endokrynologiczne okresu noworodkowego. Pozna? 1998.- S. 6

6. Essential newborn care. Report of a Technical Working Group Trieste, 25-29 April 1994/ WHO/FRH/MSM/96.13. Geneva, 1996.

7. G.M.Gandy. Examination of the neonate including gestational age assessment / Textbook of Neonatology. Ed by N.R.C. Roberton. Churchill Livingstone. Edinburgh London Madrid Melbourne New York and Tokyo, 1992, — P. 199-215

8. St. Geme J., Polin R. Neonatal sepsis. Progress in diagnosis and management // Drugs. — 1988. — V. 36. — P. 795-796

9. Halliday, H.L., Endotracheal intubation at birth for prevention of mortality and morbility in vigorous, meconium — stained infants born at term.

10. Harbour, K., Miller I., A new system for grading recommendations in evidence-based clinical guidelines. BMJ 2001; 323-334.

11. Intedreted Management of pregnancy and childbirth “ Pregnancy, childbirth, postpartum and newborn care: A guide for essential practice. WHO, Geneva 2003.Weigh and asses weight gain. K-7., Delivery and immediate postpartum care.D11;

12. Karlsson H. Skin-to-skin care: heat balance. Arch DisChild, 75: F 130-F 132, 1996/

13. Keith Kronemer, MD, Instructor, Department of Radiology, Section of Pediatric Radiology, Washington University Medical Center “Esophageal Atresia/Tracheoesophageal Fistula”

14. Kramer L.I. Advancement of dermal icterus in the jaundiced newborn. Am J Dis Child. 1969; 118:454-458.

15. Linda Tietjen, Debora Bossemeyer, Noel Mclntosh “Infection prevention guidelines for Healthcare facilities with limited resources”.стор.25-10.

16. Management of hyperbilirubinemia in the newborn infant 35 or more weeks of gestation: clinical practice guideline / American Academy of Pediatrics, Subcommittee on Hyperbilirubinemia. Pediatrics. 2004; 114:297-316.

17. Managing Newborn Problems: A guide for doctors, nurses and midwives. World Health Organization, 2004.C-51-52; F-155; (F-11);

18. W. Maskiewicz, E. Majewska, M. Kirdejczyk. Masowe badania przesiewowe noworodk?w w kierunku wrodzonej niedomogi tarczycy w latach 1995-1997 w regionie Wroc?awsko-Opolskim [Масовий скринінг новонароджених щодо вродженої недостатності щитоподібної залози в 1995-1997 рр у регіоні Вроцлава і Ополе] / Post?py w Neonatologii. Nr 9. problemy endokrynologiczne okresu noworodkowego. Pozna? 1998.- S. 62-67.

19. Routine umbilical cord care after delivery. Harroldo Capurro/ RHL practical aspects. WHO RHL # 7, 2004/

20. Rovet J, Daneman D. Congenital hypothyroidism: a review of current diagnostic and treatment practices in relation to neuropsychologic outcome. Paediatr Drugs. 2003; 5(3):141-9.

21. Thermal protection of the Newborn: a practical guide. WHO/RHT/MSM/97.2. Geneva.1997;cтор 15.

22. Topical umbilical cord care at birth. Zupan J., Garner P. Cochrane review. Cochrane Library, issue 4, 2003.

23. Yurdakok K et al. Swaddling and acute respiratory infection. AJPH, 80:873-874, 1990.

24. Беникова Е.А., Бужиевская Т.И., Сильванская Е.М. Генетика эндокринных заболеваний. -К.: Наукова думка, 1993. С.42-57.

25. Берман Р.Е., Воган В.К. Руководство по педиатрии. –М.: Медицина, 1994. –Т.6. – С.400-410.

26. Досвід впровадження системи інфекційного контролю в лікувально- профілактичних закладах. СПб:2003.223-230.

27. В.Д. Кохран. Анамнез та об’єктивний огляд новонародженого / Посібник з неонатології: Пер. з англ./ Джон Клоерті, Енн Старк (Ред.). –К.: Фонд допомоги дітям Чорнобиля, 2002. – C.31-36.

28. Основы ухода за новонарожденными и грудное вскармливание. Учебный семинар. Эвропейское региональное бюро ВОЗ, 2002.стор.138; стор. 60; стор.63;

29. Основная дородовая, перинатальная и постнатальная помощь.Учебный семинар. Эвропейское региональное бюро ВОЗ, 2002. стор.5—9. Модуль 18.

30. Посібник з неонатології: Пер. з англ./ Джон Клоерті, Енн Старк (Ред.). –К.: Фонд допомоги дітям Чорнобиля, 2002. –772с.

31. Практичний посібник з неонатології / За ред. С.Езутачана, Д.Добрянського: Пер. з англ. –Львів: 2002. –344с.

32. Реанімація новонароджених // Американська Кардіологічна асоціація, Американська Академія педіатрії (підручник за редакцією Дж. Катвінкель). – Львів, 2004.

33. Руководство по эффективной помощи при беременности и рождении ребенка. Мэррей Энкин, Марк Кейрс, Джеймс Нейлсон , 2000, стр.380, 458

34. Фенілкетонурія, клініка, діагностика, лікування. МОЗ України. Український центр наукової медичної інформації і патентно — ліцензійної роботи. 2001.С.26-27.

35. Шабалов Н.П. Детские болезни. -СПб: Питер Ком, 1999. -1088с.

На виконання доручення Президента України від 06.03.2003 № 1-1/252 та спільного наказу Міністерства охорони здоров’я та Академії медичних наук України від 11.09.03 № 423/59, з метою покращання надання медичної допомоги новонародженим в Україні

1. Затвердити Протокол медичного догляду за здоровою новонародженою дитиною (далі-Протокол), що додається.

2. Міністру охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь охорони здоров’я обласних, Севастопольської міської, Головного управління охорони здоров’я та медичного забезпечення Київської міської державних адміністрацій:

2.1. Забезпечити впровадження в діяльність закладів охорони здоров’я Протоколу починаючи з 1 травня 2005 року.

2.2. Щороку до 1 січня направляти до МОЗ України пропозиції щодо внесення змін та доповнень до Протоколу.

3. Департаменту організації та розвитку медичної допомоги населенню та при необхідності готувати пропозиції щодо внесення змін до Протоколу.

Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

ВСЕ поля, кроме фамилии и телефонов, обязательны для заполнения. Допустимы любые вопросы по беременности и родам (в том числе и домашним), за исключением вопросов, касающихся консультаций по расшифровке результатов анализов, тестов или исследований, полученных в лабораториях.

Беременность. Первый триместр.
Акушерский срок: , , , , , , , , , , , , , ,
Эмбриональный срок: (1 — 7 сутки), (8 — 14 сутки), (15 — 21 сутки), (22 — 28 сутки), (29 — 35 сутки), (36 — 42 сутки), (43 — 49 сутки), (50 — 56 сутки), (57 — 63 сутки), (64 — 70 сутки), (71 — 77 сутки), (78 — 84 сутки),
Беременность. Второй триместр.
Акушерский срок: , , , , , , , , , , , , ,
Эмбриональный срок: (85 — 91 сутки), (92 — 98 сутки), (99 — 105 сутки), (106 — 112 сутки), (113 — 119 сутки), (120 — 126 сутки), (127 — 133 сутки), (134 — 140 сутки), (141 — 147 сутки), (148 — 154 сутки), (155 — 161 сутки), (162 — 168 сутки), (169 — 175 сутки),
Беременность. Третий триместр.
Акушерский срок: , , , , , , , , , , , , , , ,
Эмбриональный срок: (176 — 182 сутки), (183 — 189 сутки), (190 — 196 сутки), (197 — 203 сутки), (204 — 210 сутки), (211 — 217 сутки), (218 — 224 сутки), (225 — 231 сутки), (232 — 238 сутки), (239 — 245 сутки), (246 — 252 сутки), (253 — 259 сутки), (260 — 266 сутки), (267 — 273 сутки), (274 — 280 сутки),
Первая беременность. Советы как подготовиться к первым родам.
Женщины научились рожать без боли. Гипно-роды. Самовнушение. Самогипноз на родах.
Как научиться рожать
Минералы и витамины необходимые для здоровья позвоночника при беременности
Ответы на вопросы по беременности и родам [Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19]
Подготовка к зачатию и беременности
Специалисты установили самую безболезненную позу при родах

Хорионический гонадотропин человека (ХГЧ, , , Human Chorionic Gonadotropin, hCG, )
Альфа-фетопротеин (АФП, Alpha-fetoprotein, AFP)
Ассоциированный с беременностью протеин-А плазмы (Pregnancy-associated Plasma Protein-A, PAPP-A, ПАПП-А)
Неконъюгированный эстриол (НЭ3, свободный эстриол, СЭ3, unconjugated estriol, UE3)
Скрининг 1-го триместра беременности (Двойной тест, на 10-13 неделе, , , УЗИ(КТР), УЗИ(ТВП))
Скрининг 2-го триместра беременности (Тройной тест, скрининг материнских сывороточных факторов (СМСФ), на 14-20 неделе, Общий ХГЧ, UE3, АФП, УЗИ(ТВП))
Ультразвуковое исследование (УЗИ) при беременности
Полный перечень всех тестов и анализов при беременности. Протокол их прохождения.
Фонендоскоп и стетоскоп
Психометрия
В Украине частные лаборатории подкупают врачей и обманывают пациентов

Как происходят естественные (домашние) роды. Подготовка перед родами
Как происходят естественные (домашние) роды. Первый период (схватки, отсутствие медикаментозной накачки, стимуляции и эпизиотомии)
Как происходят естественные (домашние) роды. Второй период (потуги, отсутствие медикаментозной накачки, стимуляции и эпизиотомии)
Как происходят естественные (домашние) роды. Третий период (бондинг, завершённая плацентарная трансфузия, выход плаценты)
Как происходят естественные (домашние) роды. Четвёртый период (перерезание пуповины, лотосовое рождение, отсутствие послеродовой медикализации и вакцинации новорожденного).
Домашние водные роды. Современное состояние проблемы
Домашние роды в России (обзор подготовлен сотрудниками Казанской Государственной медицинской академии и Казанского Государственного медицинского университета)
Домашние роды: возможность выбора
Иллюстрации родов (фото и видео домашних родов и родов в роддоме)
Особенности домашних родов в воде
Регистрация новорожденного, рождённого дома (с последними изменениями от 9 января 2013 г.)
Роды в воде в Остенде, Бельгия
Сравнение домашних родов и родов в роддоме (вопросы безопасности при родах)

Где рожать? (роддома в Киеве, домашние роды, родильные центры, домашние акушерки, помощь в родах, стоимость родов)
Киевский роддом № 1. (Подробная информация о роддоме, отзывы о роддоме, стоимость родов.)
Киевский роддом № 2. (Подробная информация о роддоме, отзывы о роддоме, стоимость родов.)
Киевский роддом № 3. (Подробная информация о роддоме, отзывы о роддоме, стоимость родов.)
Киевский роддом № 4. (Подробная информация о роддоме, отзывы о роддоме, стоимость родов.)
Киевский роддом № 5. (Подробная информация о роддоме, отзывы о роддоме, стоимость родов.)
Киевский роддом № 6. (Подробная информация о роддоме, отзывы о роддоме, стоимость родов.)
Киевский роддом № 7. (Подробная информация о роддоме, отзывы о роддоме, стоимость родов.)
Киевский роддом на Красном Хуторе. Родильный дом Дарницкого района. (Подробная информация о роддоме, отзывы о роддоме, стоимость родов.)
Киевский железнодорожный роддом. (Подробная информация о роддоме, отзывы о роддоме, стоимость родов.)
Киевский НИИ Педиатрии, акушерства и гинекологии (ПАГ). (Подробная информация о роддоме, отзывы о роддоме, стоимость родов.)
Житомирский роддом № 2 (Житомирский областной центр матери и ребёнка). (Подробная информация о роддоме, отзывы о роддоме, стоимость родов.)
Киевский частный роддом ISIDA (Изида). (Подробная информация о роддоме, отзывы о роддоме, стоимость родов.)
Список вещей, которые нужно взять в роддом
Абдоминальные роды (кесарево сечение)
Реальный случай абдоминального кесарева сечения
Эпидуральная анестезия
Реальный случай применения эпидуральной анестезии
Шкала Апгар
Принципы ведения нормальных родов (приложение 7 к методичным рекомендациям указа Минздрава № 620) (на украинском)

Безопасность при беременности, родах и в послеродовом периоде. Как не пострадать при домашних родах и родах в роддоме. Особенности вакцинации и регистрации.

Безопасность беременной (права беременной, безопасность при занятиях в бассейне, препятствие оскорблениям и унижениям в женской консультации, уменьшение риска внутриутробных уродств, выкидыша)
Безопасность беременной при занятии в бассейне
Безопасность новорожденного (права новорожденного, когда рождённый становится «человеком», проблема «поздних выкидышей», проблема «эвтаназии новорожденных и инициации реанимации», проблема «168-ти часовой отсрочки регистрации»)
Качество услуг и безопасность при родах
Сравнение домашних родов и родов в роддоме (вопросы безопасности при родах)
Американские больницы запрещают снимать роды на видео, опасаясь суда
Рождение ночью в роддоме может быть опасным для жизни
Регистрация новорожденного, рождённого дома (с последними изменениями от 9 января 2013 г.)
Регистрация новорожденного, рождённого в роддоме
Хаос-культура в украинской репродукции

Предохранение от нежелательной беременности. Контрацептивные методы. Вызывание менструации. Анти-имплантационные методы. Аборты.

Календарный метод (метод Ogino-Knaus)
Прерваный половой акт
Цервикальный метод (метод Биллинга, метод Биллингса, метод оценки цервикальной (шеечной) слизи)
Метод оценки состояния наружного зёва шейки матки
Метод оценки гормонального состава слюны
Мониторинг базальной температуры (БТ)
Метод лактационной аменореи. Естественный период бесплодия при кормлении грудью.
Мужской презерватив
Женский презерватив
Влагалищный колпачёк (диафрагма)
Заглушки на фаллопиевы трубы
Спермициды. Пенки, вагинальные свечи, спермицидные губки.
Гормональные комбинированные оральные контрацептивы (КОК), оральные контрацептивы (ОК).
Гормональные прогестиновые инъекционные контрацептивы (депо-медроксипрогестерона ацетат, ДМПА).
«Мини-пили» (МП), чисто прогестиновые контрацептивы (ЧПК).
Подкожные имплантанты
Добровольная стерилизация женщин
Добровольная стерилизация мужчин (вазектомия)
Британским наркоманам будут платить за стерилизацию
Жителям индийского штата предложили стерилизацию в обмен на телевизоры и мотоциклы
Каталог контрацептивов. Выбрать контрацептив. Сравнить контрацептивы.
Устройства для контроля овуляции. Иммуноферментные тесты, полоски. Портативные микроскопы для определения овуляции и фаз менструального цикла.
«Безопасных дней» — нет
Дополнительная контрацепция для кормящих матерей
Контрацепция при диабете
Внутриматочная спираль (ВМС)
Вызывание менструации. Провокация срыва имплантации.
Экстренная (посткоитальная, неотложная, пожарная) контрацепция
Иммуноконтрацепция
Медикаментозный аборт (на сроке от 14 дней до 35 дней после зачатия (до 49 дней, считая от даты последней менструации)
Мини-аборт, вакуум-экстракция эмбриона, вакуум аспирация (на сроке от 36 дней до 40 дней после зачатия (до 56 дней (8 недель беременности включительно), считая от даты последней менструации))
Кюретаж полости матки (на сроке от 41 дня после зачатия до 12 недели беременности)
Хирургический аборт в сочетании с кюретажем полости матки (на сроке от 13 недели до 22 недели беременности)
Индуцированные роды или кесарево сечение как метод хирургического аборта (на сроке от 23 недели до 40 недели беременности)
Естественная элиминация (рассасывание) эмбриона, тератаназия
Внутриматочный каннибализм
Полемика вокруг проблемы аборта
Самопроизвольный выкидыш

Джельк, челик, укрепление и увеличение мужского члена
Кегелевские упражнения (вумбилдинг)
Гомосексуальность. Геи. Лесбиянки.
Бисексуальность
Для беременных женщин сперма – лучшее лекарство
Моногамный брак
Проблема моногамного идеала
Моногамный брак неестественен
Полигамный брак. Полигиния. Полиандрия. Групповой брак. Промискуитет. Полиамория.
Тетрагамия — дополнение моногамии
Безбрачие. Монашество. Целибат. Агамия. Скопцы.
Брак и семья: возникновение и развитие
Светский брак (юридически оформленный брак)
Гражданский брак (фактический, но юридически не оформленный брак)

Прожиточный минимум (по годам с 2000 по 2013 год)
Помощь при беременности и родах
Единоразовая помощь при рождении ребёнка в Украине (с дополнениями от 2005, 2007, 2011 и 2013 годов)
Помощь по присмотру за ребёнком до достижения ним 3-х летнего возраста
Обзор проблем демографии на Украине (демографический аспект и статистика)
Льготы многодетным семьям (3 и больше детей) с 2010 года
Сколько стоит родить ребёнка в Украине (данные с 2008 год по 2013 год
Стимуляция рождаемости в бывшем СССР и в современном мире
Документы, необходимые для получения помощи
Отпуск по беременности и родам
Установлены новые условия присвоения звания «мать-героиня»
Социальная помощь малообеспеченным семьям с 2011 года
Теперь одиноким матерям придется выбирать: зарплата или пособие
Исламский ученик и украинская учительница. Можно не слушать!

Цель проекта: предоставить подробные ответы на вопросы по беременности и родам.

Можно задавать вопросы по темам беременности, родам в роддоме, домашним родам, процессу зачатия, проблемам зачатия, проблемам вынашивания, абортам, выкидышам, проблемам постановки на учёт, проблемам диагностики при беременности, выплатам и льготам по беременности и родам, многоплодной беременности, многоплодных родах, отношению в ЖК, отношению в роддомах, домашним акушеркам.

На вопросы отвечают консультанты и сотрудники Фонда: волонтёры, врачи-гинекологи, юристы, домашние акушерки.

Координатор проекта: Евгений Кац

Подготовка беременной к деторождению (к домашним родом или к родам в роддоме, занятия с акушеркой/доулой)

Цель проекта: всесторонне и глубоко подготовить беременную к домашним родам.

Объём помощи: от 1 до 3-х занятий, продолжительностью от 2 до 4 часов каждое заняние.

Место проведения занятий: на дому у будущих родителей или на территории Фонда.

Время проведения: любое обоюдно-удобное время по предварительной записи.

Даются подробные ответы на такие главные воросы:
Как правильно подготовить родовой канал, чтобы избежать травм (разрывов) на родах.
Как правильно дышать на схватках и потугах.
Как правильно тренировать потужный комплекс и сердечно-сосудистую систему для успешного лёгкого вытуживания на родах.
Как правильно наладить лактацию.
Как перерезать пуповину.
Как правильно питаться во время беременности.
Возможные действия в случае осложнений, как дома, так и в роддоме.
Консультации по ультразвуковым исследованиям (сонографии) при беременности. Расшифровка фетальных параметров. Рекомендации.
Консультации по лабораторным тестам, анализам и исследованиям. Рекомендации.
Консультации по применению медикаментов при беременности и родах.
Безопасность домашних родов и родов в роддоме.
Условия и ответственность на родах.
Консультации по регистрации новорожденного.
Консультации по вакцинации. Рекомендации.

Упражнения зависят от срока беременности! Часто встречаются такие ситуации, когда беременная по тем или иным причинам не может заниматься гимнастикой в группе. Например, когда по состоянию здоровья требуется индивидуальный подход, особые упражнения. Беременная может выбирать программу занятий, виды упражнений, уровень нагрузки, продолжительность. Иногда к обычным гимнастическим упражнениям, тренирующим мышцы участвующие в родовом процессе, добавляются специальные упражнения по стимуляции переворота плода перед родами, если плод лежит неправильно (ягодичками вниз или поперёк матки).

Для уточнения подробностей и просмотра всего списка вопросов, освещаемых на лекциях, перейдите на страницу: Подготовка беременной к деторождению (к домашним родом или к родам в роддоме, занятия с акушеркой/доулой)

Сбор и распределение вещей и приспособлений (б/у или новых) для новорожденных, беременных, недавно родивших и кормящих мам (детские коляски, детские кроватки, ходунки, ванночки, игрушки, молокоотсосы, комбинезоны, корсеты, слинги, кенгурушки)

Благотворительная биржа бесплатного обмена товарами для новорожденных. Можно пожертвовать Фонду уже неиспользуемые приспособления и товары для новорожденных. Нуждающиеся семьи могут бесплатно получить имеющиеся в наличии приспособления и товары для новорожденных.

Сейчас требуются детские коляски (можно б/у, но в хорошем и рабочем состоянии), детские кроватки (можно б/у, но в хорошем и рабочем состоянии), ванночки для купания новорожденных, ходунки для страховки при ходьбе, игрушки, детские стульчики и столики. Эти товары распределяется среди нуждающихся матерей.

Координатор проекта: Максим Ройтман

Благотворительная биржа бесплатного обмена детской и взрослой одежды. Можно пожертвовать Фонду ставшую уже ненужной детскую одежду. Нуждающиеся семьи могут бесплатно получить имеющуюся в наличии детскую и взрослую одежду.

Наш Фонд принимает добровольные пожертвования в виде детской одежды (новой или бывшей в употреблении (б/у), но в хорошем состоянии) для детей от 2 лет до 16 лет (новая и б/у), а также для новорожденных (только новая). Принимается также взрослая одежда (новая и б/у но в хорошем состоянии).

Координатор проекта: Максим Ройтман

Обучение английскому языку (занятия с носителем английского языка имеющим сертификат профессионального преподавателя ESL)

Цель проекта: благотворительное обучение английскому языку.

Объём подготовки: 30 занятий, продолжительностью 2 часа (120 минут) каждое заняние.

Все уровни сложности: от Begginer до Advanced (C1) и Proficiency (C2), иными словами, как с самого начала, так и для максимального усовершенствования владения языком. Продолжительность урока: 120 минут.

Для студентов языковых факультетов обучение может также включать дополнительные темы по древнеанглийскому (англо-саксонскому) языку и грамматике, а также некоторые виды профессиональных и молодёжных сленгов. Обучение может вестись как на русском (для начальных уровней), так и полностью на английском.

В конце уровня Advanced (C1) производится проверка качества обучения посредством имитации сдачи теста TOEFL.

Learning Russian as a foreign (second) language (RFL, RSL) for international students with a tutor, who is a native Russian speaker and has RSL sertificate (allowed English as intermediate language during learning process). Обучение русскому языку как иностранному (РКИ).

All levels: from Beginner to Proficiency for international students with a tutor, who is a native Russian speaker (allowed English as intermediate language during learning process). There is also advanced conversational practice in Russian on variety topics.

Learning Russian as a foreign language for proficiency or academic purposes includes comprehensive study of pronunciation, vocabulary, and grammar, as well as working on listening, speaking, reading, and writing skills.

Подготовка к сдаче тестов на знание английского языка (TOEFL, IELTS, FCE, CAE, CPE), а также тестов на поступление в англоязычные ВУЗы и аспирантуру (SAT 1, SAT 2, GRE, GMAT).

Цель проекта: благотворительная подготовка к тестам по английскому языку.

TOEFL: Test of English as a foreign language
IELTS: International English language testing system
FCE: First sertificate in English
CAE: Certificate in Advanced English
Proficiency/CPE: Certificate of Proficiency in English

В рамках этого проекта даётся помощь по обучению предметам американской школьной программы на английском языке, сдаче тестов SAT 1 и SAT 2. Проводится подготовка к сдаче тестов GRE, GMAT для поступлении в американскую и канадскую аспирантуру.

Производится обзор западнх стандартов обучения, западных школьных программ, даётся информация по западным университетам, колледжам, институтам, школам.

Альтернативная реабилитация при онкологических, сердечно-сосудистых, опорно-двигательных и эндокринных заболеваниях

Специальные минибассейны для гидротермотерапии и гидрокинезиотерапии. Термальные скипидарные и травяные ванны. Специальные приспособления для передвижения инвалидов. Функциональные кровати и кресла, а также вспомогательное оборудование в доме, помогающее при реабилитации.

Приглашаются специалисты альтернативной медицины и физиотерапии. Приглашаются инвалиды с нарушениями опорно-двигательного аппарата для обмена опытом и обсуждения экспериментальных и новых методов реабилитации.

Организация разработки различных реабилитационных и функциональных устройств для инвалидов. Функциональные кровати и кресла, а также вспомогательное оборудование в доме, помогающее при реабилитации. Устройства для коммуникации.

Разработка и адаптация экспериментальной аппаратуры для реабилитации при ревматических заболеваниях и нарушениях опорно-двигательного аппарата.
Попытки регенерации органов и тканей. Омоложение.
Специальные устройства для гидрокинезиотерапии.
Гидротермальные бассейны.
Специальные приспособления для передвижения инвалидов. Функциональные кровати и кресла, а также вспомогательное оборудование в доме, помогающее при реабилитации.

Исследование феномена психической хирургии (филиппинского хилинга). Лечение с помощью психической хиругрии. Подобные хилеры уже есть в Украине и России, но они не ведут широкую медицинскую практику. Поэтому для больных наиболее доступным пока остаётся филиппинское направление.

Заболевания лечащиеся с помощью хилинга:

ревматические заболевания: артриты, энтезиты, миозиты.
онкологические заболевания
геронтологические заболевания (проявления старости)

Фонд приглашает специалистов альтернативной медицины и физиотерапии. Также для обмена опытом и обсуждения экспериментальных и новых методов реабилитации, приглашаются инвалиды с нарушениями опорно-двигательного аппарата .

Сбор и распределение вспомогательных и реабилитационных средств для инвалидов (б/у или новые: инвалидные коляски, поручни, упоры, трости, костыли, слуховые аппараты, дисплеи Брайля, синтезаторы речи, различные тренажёры)

Организация разработки различных реабилитационных и функциональных усройств для инвалидов. Специальные устройства для гидрокинезиотерапии. Специальные приспособления для передвижения инвалидов. Функциональные кровати и кресла, а также вспомогательное оборудование в доме, помогающее при реабилитации. Устройства для коммуникации.

Приглашаются представители компаний производящих медицинскую и реабилитационную технику, приспособления и тренажёры. Приглашаются инвалиды использующие, разрабатывающие и усовершенствующие приспособления для лечения, реабилитации.

Сбор вспомогательных средств для инвалидов. Можно пожертвовать Фонду ставшие уже ненужными приспособления и товары для инвалидов. Нуждающиеся инвалиды могут бесплатно получить имеющиеся в наличии приспособления и товары для инвалидов.

Сейчас категория инвалидов стала самой незащищённой категорией. Инвалидам чрезвычайно сложно работать и, следовательно, получать необходимый доход. Инвалидные пенсии маленькие и не позволяют компенсировать затраты инвалидов, особенно с лечением и реабилитацией, а также чрезвычайно трудно получить такие пенсии: МСЕК коррумпированы.

Сейчас требуются инвалидные коляски (можно б/у, но в рабочем состоянии), упоры для ходьбы (четырёхножечные), костыли, трости, слуховые аппараты (можно б/у, но рабочем состоянии), бытовые приборы с синтезатором речи (часы, телефоны). Эти товары распределяется среди нуждающихся инвалидов.

источник